Realpolitik
Є відверті вороги, а є специфічна група осіб, які дуже люблять розповідати нам щось в стилі цього: "Фільм "Матч"/гей-парад/незаконна забудова/продаж алкоголю неповнолітнім/тощо - це не є добре, але ваші методи неприпустимі, вони призводять лише до того, що ви звертаєте увагу/піарите/виставляєте ображеними жертвами/даєте аргументи тим, проти кого ви боретесь і т.д.".
Така позиція є ніщо інше, як банальний страх. Страх перед сильною позицією, страх перед реальною боротьбою, страх перед тим, що політика колись перестане бути комфортною симуляцією для політиканів та стане ареною справжніх почуттів сильних особистостей. Страх перед очевидністю, що з ворогом треба боротися.
Наші правильні ідеї та слова повинні підтверджуватись діями. Єдине, в що ще здатні повірити люди - це в реальні справи. Хай поки що і не грандіозні. Хай наші досягнення поки що скромні. Але вони є.
Є спільнота, яка живе за простим і логічним принципом - ми боремося проти того, що вважаємо поганим і несправедливим, ми захищаємо та культивуємо те, що вважаємо хорошим і справедливим. І боротьба ця не зводиться до загальних побажань і декларацій. Хоч трошки реальності в політику, хоч трошки справжнього життя в суцільну симуляцію. Не потрібно забагато слів. Потрібні справжні почуття - сильні та пекучі, які ведуть до дій.
Хтось з нас читав Гегеля і Хайдеггера, хтось - ні, але всі ми зрозуміли одне - справжнє буття дається в боротьбі. Все насправді дуже просто - живи, кохай і ненавидь, не проходь повз несправедливість, вір і допомагай людям. Не всі люди "овощі", не всі продалися і не всі купилися. Все насправді добре. І все тільки починається.