Підсумки
Пост напевно більше розрахований для публікації на ХБ, де він загубиться посеред численних спамо- та, подібних до моїх, гамнозаписів. Із заїждженою темою, яка з'являється щоразу напередодні початку Нового Року. Підсумки!
Як минув цей 2013 рік? Для мене особисто дуже вдало. Навіть охуєнно вдалим, продуктивним і надзвичайно важким.
Чи варто перечисляти всі мої досягнення та успіхи? І так думаю буде всім похуй. Лише кілька тез:
- купівля 3-х кімнатної квартири;
- стадія завершення в ній повного ремонту;
- переїзд;
- ремонт ходової мого авта;
- нові, набагато кращі умови праці;
- якщо не повна, то часткова аполітичність, не зважаючи на останні бурхливі події в країні;
І ще саме цього року я зрозумів, що наш народ не заслуговує кращого життя. Майдан-хуйдан, все це звісно дуже добре. Люд вийшов висловити протест, але разом з тим не може власноруч навести лад у себе. Вже кілька десятиліть поспіль люд виходить зі своєї квартири, бачить все ті ж засрані під'їзди, виходить на вулицю і йде по засраним тротуарам, бачить дороги з величезними ямами, обдовбаними бордюрами і засіяними бичками газонами, озирається на облуплені будинки і думає про те, якби йому влізти в переповнену маршрутку, аби доїхати та встигнути на працю.
А далі ввечері збиратися з родиною і хаяти діючу владу, обговорюючи останні новини про несправедливість суддів, безкарність мажорів та некваліфікованість міліції. Це звісно все правильно. Правильно, що нарід виходить на майдани. Але чому ж ніхто не виходить на протест у своїх містах висловлюючи невдоволенням станом справ на місцях? Де ті всі патріоти та крикуни? Ми ж маємо змогу обирати місцеву владу із лЮбої саме нами партії. Так чому ж не висловлюємо саме їм свою позиції, не висуваємо своїх претензій? Чи ново-старомодне гасло "Слава Україні" одразу усіх заспокоює і затуманює очі, які відмовляються бачити увесь цей срач навкруги?
Повертаючись до теми посту, хочу знову зазначити, що цей рік став для мене визначальним для роз'яснення усіх цих проблем, а саме у поглядах та менталітеті місцевих жителів. Велике значення відіграв факт різниці у поколінні. Справа в тому, що оте, минуле покоління гідне миритися з багатьма побутовими проблемами. Совкове ж покоління більш активніше, але їх вистарчає лише на балаканини на лавочках під під'їздом. Моє покоління, яке звикло до комфортного життя із кольоровим телебаченням, інтернетом, різноманітними гаджетами... може і повинно змінювати ситуацію. І власне починати слід із проблем на місцях.
У моєму будинку багато "визвалітєлів". Отримують немалу пенсію, мають різноманітні пільги в тому числі і за комунальні послуги. Я вкотре переконався наскільки це безнадійне та втрачене покоління. Я був в шоці із їхньої байдужості! Мав змогу спілкуватися майже зі всіма мешканцями мого під'їзду. Заклики до рішучих дій для вирішення спільних проблем, які всіх нас оточують згуртувавшись зводились до банальних жартів та безглуздої бездіяльності. Вони звикли, що всім їм повинна забезпечити держава.
Вони ладні "витірать тряпочкой труби", які течуть, "подставлять тазікі" під струмінь води, стікаючий з даху, ніжитися під холодними батареями і жити у срачі. І все це активно обговорювати їз такими ж як і вони.
12 заяв у ЖЕК, 2 записи у журнал ЖЕКу, 6 дзвінків у теплоенерго, звернення у Самопоміч, 2 дзвінки на гарячу лінію Міської Ради, 2 дзвінки у КабМін України (так, і туди я зміг додзвонитись) і численні особисті відвідини начальника ЖЕКу привели до повного виконання усіх моїх вимог! Це однозначно, нехай і маленька, і не надто суттєва у мастштабах всесвіту, але таки моя особиста перемога.
За 9 місяців ЖЕК "розродився" відремонтувати змійовик (який, за словами самих меншканців не працював 4 роки). Через цілий тиждень замінили фактично усі труби опалення у підвалах усіх під'їздів. Повністю компенсували мені витрати на ремонт даху.
Нехай я увесь цей процес назву своїм "майданом". Це моя боротьба з владою. Це відстоювання своїх прав. Нехай занадто тривала, але цілком гуманна. І допоки кожен не буде відстоювати своє право на нормальне життя на місцях, йому немає що робити серед борців проти безчинства президента та інших його соратників.
Знаєте інші, кращі, більш дієвіші методи - поділіться!
А молодому поколінню побажаю не слухати гучних гасел із високих трибун, навчитись думати власною головою і адекванто оцінювати ситуацію, яка складається в першу чергу навкого самих себе. Старшому поколінню побажаю наснаги та віри у власні сили, стати оплотом рішучості та впевненості, стати прикладом для своїх дітей. Ну а "визвалітєлям" і совковоподібним амебам - поскоріше здохнути міцного здоров'я.
З наступаючим Новим Роком! Нехай у всіх Вас усе буде гаразд.