(no subject)
Всі знають що твориться у Японії. Біда, що тут ще скажеш.
Переглядаючи останні новини вразив один епізод.
Десь в якомусь спортивному залі знайшли притулок кільканадцять японців. Ті, які втратили все: рідний дім і можливо рідних. Важко просто опинитися в їхній шкурі. Сумно. І от в якийсь момент прийшов чувачок із ящичком гуманітарки. Поклав на стіл, розпокував і прийнявся роздавати. А там - кулачок якоїсь хрінатєні подібне до бульбини. Одна "бульбинка" в одні руки - не більше не менше. І нарід чемно, немов по команді пошикувався у чергу і без лишньої метушні почав рухатись до бажаної їжі.
Ніхто не ліз один наперед одного, не бився у черзі, не вимагав більше, аніж потрібно... - усе настільки цивілізовано, що аж дух перехоплює.
Якщо подібне сталося б в наших краях, нічим іншим ніж дикістю процес видавання гуманітарної допомоги, або якоїсь їжі важко було назвати.
Різниця культури та менталітету, ага...