Про "свято" Захисника Вітчизни
Чесно кажучи не однозначний погляд буквально кілька хвилин тому в мене сформувався стосовно цієї дати.
Я неук та болван нічого конкретного про день Захисника Вітчизни не знав. Історичні витоки, події, які в кінцевому результаті привели нас до святкування цього дня... - всім цим ніколи не цікавився, на жаль. Та і до сьогодні мені було якось байдуже. Адже служив в українській армії, та і по великому рахунку байдуже і до дня ЗСУ.
Але мова про інше. Насправді історично склалося, що в цей день загін із кількох сотень німецьких солдат розігнав багатотисячну орду більшовиків у 1918 році. І як таких боїв не було. В результаті таварістч Лєнін змушений був визнати, що "соцілістична вітчизна в опасностє". А далі був договір із значними поступками для Німеччини. Одним словом справжня ганьба для тодішніх військ більшовиків.
Зрозуміло, що різноманітні вигадки та міфи - це звичний хід тодішнього керівництва. Навіть підписаний указ Сталіним у 1942 році був спрямований лише на підняття морального духу у вояків. Все було гарненько прибрехано і прикрашено чудовими небилицями про героїчність та силу вітчизняних військ.
Ну гаразд, тоді часи такими були, коли потрібно було слухати і виконувати усі дії партії. В іншому випадку твоя доля вирішувалась у секунди. Але що ж нас змушує вірити у ці казочки тепер? Чому вигадки стають приводом для якогось свята? Свята, коли жінки вітають чоловіків? В той день, коли кілканадцять років тому нічого "чоловічого" навіть і близько не було. Мені чесно кажучи навіть соромно буде якщо хтось привітає з так званим Днем Захисника Вітчизни 23 лютого.
Суть підписаного декрету від 23 лютого 1918 року взагалі полягала в організації відступу, але аж ніяк не створення Червоної Армії. Конкретні вимоги декрету зводяться до такого:
1) відступати й нищити все цінне на своєму шляху, щоб не дісталося ворогові;
2) мобілізувати людей під наглядом червоногвардійців для копання окопів (треба тут врахувати той момент, що в лютому, коли замерзла земля, копати окопи річ не дуже приємна, тому не дивно, що відказників пропонували розстрілювати);
3) пропонувалося закрити опозиційні газети, а їхніх співробітників, щоб вони не займалися антибільшовицькою діяльністю, відправити копати окопи (до речі, серед цих співробітників могли виявитися відказники, що давало привід для їхнього розстрілу);
4) організувати терор, проводячи розстріли без суду й слідства антибільшовицьких опозиціонерів.
Брррр... Аж бридко....
Ви і надалі хочете святкувати це свято? Мені чесно кажучи однаково. Мабудь нехай таки воно залишається. Адже знаючи перебіг усіх міроприємств, які зводяться до одного, а саме напитися до срачки, в мене не залишиться ні каплі сумління в тому, що я когось зі своїх друзів не привітав, абож не відповів взаємністю. До сраки.
А пафосу...Охмамадарагая. Мож якісь паради будуть, нє. Насрати. Все це не більше, аніж просте позерство, із зірочками та ленточками на камуфляжному полотні ( так як це є на ЖЖ, ага).
Знову ж таки дивуюсь із московітів, які так яро дотримуються усіх тих совітських празднічків, в тому числі ДЗВ із міфічними розповідями. Але разом з тим відмовляються сприймати трагедію, яка сталася під Крутами. Вони не герої? Хто ж тоді ці більшовики, які як боягузи повтікали у кількатисячній кількості, помітивши лишень розвідувальний загін німецьких окупантів? Прославляєте їх? Вважаєте їх "чоловіками"? Пишаєтесь? Ну тоді прапор вам в руки і скляка горіляки в придачу.