Kill old people
20го грудня Last.Fm перестали вийобуватися і до свого власного відео-плеєра прикрутили YouTube. Відтепер у закладці Video всіх виконавців на Ласті можна переглянути відеокліпи залиті на ЮТюб. "Класно", - подумав я, - "Тепер можна буде одразу легко знаходити відео-кліп майже до будь-якої пісні". Ну й взагалі, це правильний менеджмент - нахєра витрачати ресурси на розробку власного фігні, якщо такий гігант тебе все одно випереджатиме. Словом, так я радів перші десять хвилин.
Після цього ейфорія змінилась ацтойно-трешевим розчаруванням. Старі музичні відео - це звалище несмаку, убогої дешевсоті і інших неприємних речей.
50ті 60ті - на сцені стоять два гітариста (один з яких на вокалі), одна бас-гітара і барабанщик. Всі вони в піджаках з краватками, що гармонійно виділяються на фоні штор. Грає запальна музичка: "Паба-па-ба-ба". Well, якщо я ще можу зрозуміти мотиви прослуховування відповідних треків, то що цікавого в відео усіх цих "The хто-та-там" мені абсолютно не ясно, тим більше що далеко не завжди можна відрізнити один бенд ві іншого. Є ще і інший вид таких відео - де ми бчимо захоплену публіку, що весело витанцьовує під простенькі відео. І це even more humiliating. Для прикладу погляньте відео з одного із класичних атцоїв The Creeping Terror - виявляється в реальності все виглядало абсолютно так само, і коментарі ацтоєзнавців про британську інтервенцію - цілком доречні.
Все що було далі - ще гірше. Якщо на початку 60х Бітлз ще педальнули пристойний вигляд з вищезгаданими піджачками, то далі почався повний мрак. Чесне слово, якби моє знайомство з ось цим от олд-скулом і всією цією музикою до 90х почалось із візуалізації, я б самовіддано і щиро вважав би її повним гавном взагалі шкідливим для перегляду. Всі відео жахливої якості (як у плані якості плівки, так і в реалізації), люди в ньому позбавлені смаку, некрасивні і з дивною патетичною мімікою. Який дебіл запустив колись дезу, що довге волосся у чоловіків - це круто, і дуже протестно проти цивілів? Впевнений, що він вже давно подох від кислотного передозу, але хай він 300 раз перевернеться в гробу за цю свою витівку. Другим номером за ідіотизмом без сумніву є внесення в музичну кульутру шкіряних. Я от не знаю, хто саме це зробив перше - в одних джерелах чув, що це були Judas Priest, в інших - Velvet Underground. Якщо я звинувачу в цій хуйні обох, гірше думаю не стане - обоє винуваті.
Перегляд старих відео абсолютно не викликає захоплення, якогось драйву чи хоча б мінімальної передачі енергетики залу. Дурнуваті вибрицювання обдолбаних фанатів під сценою не вставляють. Це майже те саме, що і в попередньому відео, тільки тепер трохи уповільнено і в дебільному наряді в розводах.
Click to viewЄдині із олд-скулу, кому це більш-менш вдається - це Рамонз. Ось тільки спостереження за захоплюючою подорожжю хуя і яєць пахом Джої Рамона, тоже якось не до місця :/ Добре, що сучасні емобої перейнявши культуру узкачів здогадалися робити на них занижену матню.
Тому в плані мейкапу і прикиду на всьому цьому похмурому фоні вигідно виграють представники глему. Та й то, чимало з них явно поскупилися на цей самий мейк-ап.
В 80х все виглядає ще гірше. При цьому, виконавці тепер намагалися не просто змонтувати прикольне відео із запису концерту, вони почали все більше зазіхати на кліпмейкерство. Кліпмекерство виглядає убого і абсолютно неестетично. Більшість кліпів - гурт стоїть посеред якоїсь рознокольорової коробки і дебільно дригається.
Більш повно все це описано у pani_grunia. Щоправда, як на мене це все характерно не лише для електро-диско, а для більшостіі музики 80х. Феєричним апофєгєєм цього всього звичайно є штани-парашути MC Hammer'а.
Ну й найбільша біда, це звичайно те що дууууже багато виконавців просто некрасиві - вони сумні і некрасиві. І цього не змінять навіть фрази якими люблять розкидатись всякі журналістишки з муз. журналів "Он нє бил красавцем, но благодаря музикє і нєобичайной харізмє всєгда лєгко находіл общій язик с людьмі, заводіл публіку і пользовался популярностью у женщін". Коли я вперше побачив Роджера Уотерса, я взагалі перелякався - він був вилита копія гопа, який колись в 9му класі хотів забрати в мене мобільник.
Ну й про те, що самі відео - по суті нудні і не цікаві і дешево зроблені я вже згадував. В цьому плані сучасні виконавці розносять їх з розгромним рахунком. Наприклад Knights of Cydonia - без сумніву одне із найкращих музичних відео сучасності. Воно настільки круте, що навіть самі Мьюз на його фоні сприймаються просто як саундрек.
Так що я все це до чого. Виходить чергове розвінчування меломанського фетишизму - колекціонування записів концертів, DVD і подібної муті. Нащо воно треба - не зрозуміло. Якість відео - погана, звук - зазвичай гірший ніж на аудіо, всі некрасиві і позбавлені смаку. Є ще звичайно такий підвид музикофіла які на ці відео реагують "ти пасатрі шо он на гітарє витваряєт". Ну але мені як музично безграмотній особі це байдуже. До того ж, навіщо це "бачити", якщо це в принципі і так чути.
Зрештою, в ласт.фмівської фічі є все ж позитивний наслідок і для мене. Можна тепер дивитись всілякі японські віжуал кеї. Там всі гарні, добре записані, до того ж завжди є інтрига - доки вокаліст не заспівав, можна вгадувати хлопчик він чи дівчинка.
Дивитись музичні відео зазвичай нудно. Відео ПРО музику - ось це може бути цікаво.