Dec 31, 2010 11:48
В прідчуствіі Новава года прінята дарікь пдаркі. От і ми з Никольцьом рішили задарити друг другови шота палєзнає.
Корочі, я подарував йму гумовий збирач пирдюхів, а він мені джялізову ванєнку з формаліном.
Мій подарок має форму різінового мішчюлика, шо кріписси до сраки. Якшо сидиш в гостях і перднути хочеш - роби це сміливо. Штиняти не буде. Правда, звук сірамно слишен. Були, канєшно болія дорогі моделі з глушітєльом, но я грошей на то пожєлував. Ну, напердів Никольцьо повний мішчюлик, а він, мєжду прочім, вміщєє пів кубового метра прі давлєніі в 2 атмосфєри, а потом взяв, відкрив мішчюлик і вивільнив весь контент. Гості дивуюсси: Як так, пєрдєл та он їсчьо полчяса назад, а запахло толька січяс. А Микольцьо тіко смієсси і каже "А в мене пірдюхи познякові, гггг..." Удобная і нужная вєшчіца, ні так лі?
А ванєка з формаліном, подарована Кольцьом, тож штука ісчьо та. із-за неї від мене жінка втікла.
Корочі ванєнка призначаєсси для борьби с марщінамі на майом ліце і шоб прічьоска ни портиласи.
Лягаю я спати і раз, такий, зняв в себе шкуру з писку разом прічьосков і у ванєнку поклав. І кожа свєжеєт і коси на макушці не засплю. Просинаєсси рано жінка і як гляне на мене, і з криками в двері. а я в нєдаумєніі водю голими очима, мол, шо такоє? А потом глип в зєркало, а там вроді й я, а вроді й ни я. Мене Никольцьо просит, шоб я так на роботу прийшов, начальство попуджєв. Но ета уже сафсєм другая історія.
Ну, і чія подарок кручє? А з Новим ріком!!!
Мішчюлик, ванєнка, Мішько, Никольцьо,
ванєнка,
Мішчюлик,
Мішько,
Никольцьо