One week in UK, PART 1: flight, airport, subway, appstore, hotel, sightseeing, The City of London
- Всього 3,5 години польоту і, о боги, нарешті здійсниться мрія мого дитинства - не міг я заспокоїтись на радощах, по-троху влаштовуючись у зручне крісло пасажирського літака...)
Наче так небагато, проте досі мені не доводилось літати на подібні відстані.
Моїм сусідом був молодий одесит, що летів на Мальту через Лондон, а далі - у кругосвітню подорож. Дещо розговорились, я зрозумів, що хлопець дійсно вміє відпочивати!)
Конторі British Airways - великий привіт та п'ятірочка за сервіс: все дуже зручно, смачно та позитивно, я навіть не відчув що взяв квиток економ-класу).
Накатив трошки брендюхи з колою, завалився на спинку крісла та перевівши айпод на "британську хвилю", спостерігав за приємними краєвидами у ілюмінатор. Краса, егеж?)
на підльоті до Туманного Альбіону
Дисплейчик, що стирчав зі стелі показував наше поточне місцезнаходження, цікаво було спостерігати за процесом, та знаючи де конкретно пролітаєш, періодично подивлятися до ілюмінатора)
Аеропорт Heathrow.
Якби мене дійсно гостинно стрічав отакий от дядя, як на фото знизу - я був би несказанно радий, але натомість прийшлось задовільнитися мордою знахабнілого індуса з бейджиком працівника аеропорту.
Відчув себе що на допиті, дійсно: "Покажи паспорт, мета прибуття, термін, де-ким-скільки працюєте, скільки грошей маєте при собі, сікльки на карточці та готівкою, ваш сімейний стан, наскільки добре знаєте англійську (точно краще ніж ти, курво!!), дайте пальці на біометрію, покажіть зворотній квиток, де конкретно плануєте перебувати на теренах Британії" бла-бла..., а сам жеж ледь патякав англійською, коротше кажучи, я був не в захваті від того занудного мужика.
Озирнувся навколо - самі індуси та пакистанці...
Метро (Underground, Subway або Tube).
Віднайшовши свій багаж, першим ділом я подався шукати метро та його каси.
Так як до мандрівки я готувався доволі старанно, то приблизно був в курсі цінової політики метрополітену, та чомусь мав упевненість в тому, що ціни на квитки та проїзні абонементи усюди мають бути однаковими, як у нас. Але чорт з два! Як виявилось згодом, на касах метро, що при аеропорті, мені намагались впарити Oyster або Travel card десь на 30% дорожче, ніж вони коштують у будь-якому іншому місці, отакої!
У цих проїзних дійсно є толк, якщо ви плануєте заходити до підземки більше ніж раз на день, тому що разовий проїзд і справді дуже дорогий (у порівнянні з іншою "Європою" то ще куди не йшло, а от про Київ я взагалі мовчу). Разовий проїзд по 1-2 зонам - приблизно 4-6 фунтів стерлінгів (далі - GBP), це десь 52-78 грн., чим більше зон ви плануєте відвідати - тим більше заплатите. Квиток ви маєте зберігати до кінця подорожі, тому що турнікет вас без нього просто-напросто не випустить на вулицю. А якщо ви намагатимитесь вискочити у зоні, за яку не платили - вам треба буде повертатись у ту, яка вказана на квитку, все просто та зрозуміло))))
У Лондонському метро дуже просто зорієнтуватись. Мені вистачило одного дня, щоб повністю зрозуміти що й до чого. Гілок багато, але усюди вказівники та зрозуміле пояснення англійською, куди як доїхати, як пересісти на іншу гілку і т.п.
До речі, сам інтер'єр мене абсолютно не вразив, метро як метро. Чесне слово, наше - набагато красивіше та приємніше. Для доказу зробив кілька кадрів)
Дуже мала відстань до рельс. Якщо впадеш і не під потяг - нічого з тобою не станеться)
Готель.
Вписався я у відносно недорогому Royal National Hotel, що в центрі міста. Сервіс не дуже, проте поруч метро, величезна паркова зона Russell Square, Британський музей під боком, у 15 хв. ходьби Трафалгарська площа, 20 хв. до Темзи-ріки та інших визначних місць. Коротше кажучи, місцерозташування готелю я дійсно оцінив. Щодо самого готелю, то там взагалі не треба було знати англійську, звідусіль було безперестанку чути ріжучий вухо, московський акцент, коротше попав у справжнє кацапське кубло бугога). Також під час перебування натрапив на кілька компаній українців з різних куточків, ще чути було багато іспанської, італійської та німецької мов. Але мааасква переважала і це факт). Від одних, пам'ятаю, випадково почув шо ті наспівують пісні 25/17 - підійшов знайомитись, наче адекватні)
Увели у ступор ДВА (!!) крани з водою в умивальнику, окремо - гаряча, окремо - холодна, і роби ти шо хочеш)) Добре хоч у душі такої єресі не було. Дуже така няшна білявочка "хаускіперша" сказала, шо то дань британським традиціям і, мовляв, так замучено усюди, навіть у самих блатних готелях. Ндаааа)
До речі, про всяк випадок - беріть із собою перехідники до їхніх розеток, бо на місці їх може і не виявитись. Сказали це рідкість, але і таке буває. Я, правда, зачепив перехідник, але той не підійшов. Зазвичай "хаускіпер" просить 5 GBP у залог та видає вам оту штуковіну.
Готель не фоткав, коли що, не було в ньому нічо особливого.
Про те, як я не купив завітного планшета. Візит у місцевий Apple Store.
До речі, перед тим як потрапити у готель, так як було по дорозі, я вирішив прямо з аеропорту заскочити у місцевий Епстор, де планував придбати планшет, але нє тут то било!
Дивлюсь я на цінник, підходжу обурений такий з пред'явою до першого попавшогося мені консультанта, мов чого так дорого? На сайті ціна одна, у вас геть зовсім інша, причому якщо перевести у бакси по місцевому курсу - то ледь не на 200 у.о (!!) о_О
Хлопець щось не дуже внятно сказав, мовляв то-сьо, через високі податки та такий от курс валют, вощєм подивився я на це все діло і поняв шо залишусь краще без айпаду, ніж стільки бабла відвалювать, в Україні дешевше купити можна. Проте планував я цю покупку не просто так, а із конкретною стратегією цільового використання саме під час мандрівки. І скажу я вам, шо все ж таки, мабуть, присутність планшетки зробило б моє перебування у Британії більш яскравим, бо для нього було підготовлено вдома чимало корисної інфи. Ну таке, як вже сталося так сталося, не сказав би шо про щось жалкую особливо. Всеодно ці "планшетні" гроші мені дуже знадобилися для іншого)
Перше враження від міста.
Ранком наступного дня мене чекала невеличка автобусна та пішохідна оглядові екскурсії. Проте пішохідна потім випадково затягнулася: я годин 5, мабуть, петляв містом, шукаючи свій готель ахахах))))
Перші враження від побаченного - "Я у Стокгольмі. Нє, ну точно жеж у Стокгольмі!", настільки мені Лондон попервах асоціювався зі шведською столицею, бо так само був дуже "зелений" та "водянистий") А ще великою к-стю бігунів та велорайдерів.
Погода
Взагалі-то Лондон зустрів мене дуже теплою, сонячною, нетиповою для Туманного Альбіону погодою, чому я страшенно радів. А підпортилась вона аж на останній день мого перебування, тож не страшно).
Підмітив, що місцеві просто скаженіють, коли бачать сонце: валяються, засмагають у всіх парках та на галявинах, прикольно так)
А коли під вечір ставало прохолодно і я вже був у вітровочці - багато народу ще залишалось у майках та футболках))
Buckingham Palace & little square, which nearby.
Коли ми під'їхали - він був зачинений. Та ніяких хороводів дядьок у чорних шапках я теж не побачив))
букінгемські бігУн'ї бгг)
На хвильку зупинились напроти Парламенту з Біг-Беном. Але детальніше про це ви побачите у наступних частинах мого скромного звіту.
Красень Tower Bridge. До сих пір дуже шкодую, що не дійшли ноги шоб сфоткати його в темряві, коли він красивезно сяє, як новорічна ялинка.
Пощастило. Через скло автобусу побачив його розведені мости, рішив шо треба зафіксувати, хоч і так))
Кафедральний собор св.Павла
Дуже неудачно не дуже удачно, але нічо не міг у той момент вдіять.
мужик з баранами
якийсь дядя, вже не пам'ятаю хто саме
А оце вельми цікаве місце. Картинна галерея, а особливо мені там сподобалось підвальне приміщення.
І ось що там було)
Далі просто гуляли по City (мабуть, найстародавніша частина Лондона, проте наразі його не можна назвати "Старим містом", як, наприклад таке є у Празі, а скоріше таким собі "бізнес-районом").
Вперше я там побачив поліцію. Ще й конну)
ну ви поняли
подобаються мені такі будиночки))
Оригінальна така місцина: там де напис - заможні люди залишають своїх дітей бавитись, під нагляд спостерігачів, а от шкода що я втиканув сфоткать іншу сторону - там погребельня якась та мемориальна плита)) Я до сих пір не можу згадати в чому там прикол))
А в середину так і не попав, не було часу.
А у нас існують такі місця? Хочеш жерти? Приходь, із радістю нагодують) Це якась церквушка чи шось типу того.
Сказали шо то розвалини часів нападу римлян. Але щось мало віриться, якщо чесно)
солдатики
якийсь з мостів, вже не згадаю напевне.
Дівчата відпочивають.
До речі, стосовно дівчат та й не тільки! Чогось у мене був стереотип що британці давно стали товстою нацією, проте як походив - зрозумів шо помилявся, побачив досить багато струнких, фізично здорових та спортивних людей. І шо саме дивовижне - побачив чималу к-сть привабливих, гарненьких британочок, це мене реально приємно здивувало)
Знаю-знаю, ви зараз скажете шо у Лондоні повно туристів і звідкіля б мені знати де там англійці а де нє. Та, насправді, відрізнити можна по манері вдягатися, поведінці та на 100% запевнитися, якщо почути говір)
Велосипедистам у Лондоні - всі шляхи відкриті, дуже класно) Як і має бути всюду!
Конус. Будівля є власністю якоїсь з крупних корпорацій, вже не пригадаю якої саме
Отаке там на кожному кроці, шоб ви розуміли. і одразу ж морозяться, коли їх фоткаєш! Ржуть і відвертаються))
На весь Лондон побачив тільки 2 мак'дака отакого типу. Бідненькі, одноповерхові, багато місця не займають, та й людей там майже нема) подивіться на наші)))
"кеби" (самі блатні таксо), як їх там називають. корочє дороге задоволення і як на мене - ніочьом. Така сама єрунда як іхні "фірмєнні" червоні буси та телефонні будки. Ну гарненько - да, але не більше)
а найдорожчі кеби - чорного кольору
дрінкін-бас, чи як його там. корочє всі булдижать і крутять педалі))
Просто сподобалось
Tower. Не вдалося мені потрапити у середину, відклав до наступного візиту)
робітникам молотка і топора гг
попав у блатний сектор такий, як мені порівняли - шось аля наші "Ліпкі" чи "Царське село")
Ох там і скажений двіж на площі біля Тауеру, я вам скажу: неформали, фрікі та іншого гатунку вирожденці. Блювота, коротше кажучи.
А тепер увага, шановні фанати футболу! Оце все я нафоткав на стовбах у різних куточках Лондону, переважно у центрі!
До речі, познайомився у готелі з одним фанатом харківського Металіста) Можу сказати так, знайомство видалося вельми цікавим) Тобі привіт, Т.!
і навіть таке
ану-ка скажіть мені хтось, це чий стікер?))
THANK YOU FOR ATTENTION, TO BE CONTINUED...)
Наче так небагато, проте досі мені не доводилось літати на подібні відстані.
Моїм сусідом був молодий одесит, що летів на Мальту через Лондон, а далі - у кругосвітню подорож. Дещо розговорились, я зрозумів, що хлопець дійсно вміє відпочивати!)
Конторі British Airways - великий привіт та п'ятірочка за сервіс: все дуже зручно, смачно та позитивно, я навіть не відчув що взяв квиток економ-класу).
Накатив трошки брендюхи з колою, завалився на спинку крісла та перевівши айпод на "британську хвилю", спостерігав за приємними краєвидами у ілюмінатор. Краса, егеж?)
на підльоті до Туманного Альбіону
Дисплейчик, що стирчав зі стелі показував наше поточне місцезнаходження, цікаво було спостерігати за процесом, та знаючи де конкретно пролітаєш, періодично подивлятися до ілюмінатора)
Аеропорт Heathrow.
Якби мене дійсно гостинно стрічав отакий от дядя, як на фото знизу - я був би несказанно радий, але натомість прийшлось задовільнитися мордою знахабнілого індуса з бейджиком працівника аеропорту.
Відчув себе що на допиті, дійсно: "Покажи паспорт, мета прибуття, термін, де-ким-скільки працюєте, скільки грошей маєте при собі, сікльки на карточці та готівкою, ваш сімейний стан, наскільки добре знаєте англійську (точно краще ніж ти, курво!!), дайте пальці на біометрію, покажіть зворотній квиток, де конкретно плануєте перебувати на теренах Британії" бла-бла..., а сам жеж ледь патякав англійською, коротше кажучи, я був не в захваті від того занудного мужика.
Озирнувся навколо - самі індуси та пакистанці...
Метро (Underground, Subway або Tube).
Віднайшовши свій багаж, першим ділом я подався шукати метро та його каси.
Так як до мандрівки я готувався доволі старанно, то приблизно був в курсі цінової політики метрополітену, та чомусь мав упевненість в тому, що ціни на квитки та проїзні абонементи усюди мають бути однаковими, як у нас. Але чорт з два! Як виявилось згодом, на касах метро, що при аеропорті, мені намагались впарити Oyster або Travel card десь на 30% дорожче, ніж вони коштують у будь-якому іншому місці, отакої!
У цих проїзних дійсно є толк, якщо ви плануєте заходити до підземки більше ніж раз на день, тому що разовий проїзд і справді дуже дорогий (у порівнянні з іншою "Європою" то ще куди не йшло, а от про Київ я взагалі мовчу). Разовий проїзд по 1-2 зонам - приблизно 4-6 фунтів стерлінгів (далі - GBP), це десь 52-78 грн., чим більше зон ви плануєте відвідати - тим більше заплатите. Квиток ви маєте зберігати до кінця подорожі, тому що турнікет вас без нього просто-напросто не випустить на вулицю. А якщо ви намагатимитесь вискочити у зоні, за яку не платили - вам треба буде повертатись у ту, яка вказана на квитку, все просто та зрозуміло))))
У Лондонському метро дуже просто зорієнтуватись. Мені вистачило одного дня, щоб повністю зрозуміти що й до чого. Гілок багато, але усюди вказівники та зрозуміле пояснення англійською, куди як доїхати, як пересісти на іншу гілку і т.п.
До речі, сам інтер'єр мене абсолютно не вразив, метро як метро. Чесне слово, наше - набагато красивіше та приємніше. Для доказу зробив кілька кадрів)
Дуже мала відстань до рельс. Якщо впадеш і не під потяг - нічого з тобою не станеться)
Готель.
Вписався я у відносно недорогому Royal National Hotel, що в центрі міста. Сервіс не дуже, проте поруч метро, величезна паркова зона Russell Square, Британський музей під боком, у 15 хв. ходьби Трафалгарська площа, 20 хв. до Темзи-ріки та інших визначних місць. Коротше кажучи, місцерозташування готелю я дійсно оцінив. Щодо самого готелю, то там взагалі не треба було знати англійську, звідусіль було безперестанку чути ріжучий вухо, московський акцент, коротше попав у справжнє кацапське кубло бугога). Також під час перебування натрапив на кілька компаній українців з різних куточків, ще чути було багато іспанської, італійської та німецької мов. Але мааасква переважала і це факт). Від одних, пам'ятаю, випадково почув шо ті наспівують пісні 25/17 - підійшов знайомитись, наче адекватні)
Увели у ступор ДВА (!!) крани з водою в умивальнику, окремо - гаряча, окремо - холодна, і роби ти шо хочеш)) Добре хоч у душі такої єресі не було. Дуже така няшна білявочка "хаускіперша" сказала, шо то дань британським традиціям і, мовляв, так замучено усюди, навіть у самих блатних готелях. Ндаааа)
До речі, про всяк випадок - беріть із собою перехідники до їхніх розеток, бо на місці їх може і не виявитись. Сказали це рідкість, але і таке буває. Я, правда, зачепив перехідник, але той не підійшов. Зазвичай "хаускіпер" просить 5 GBP у залог та видає вам оту штуковіну.
Готель не фоткав, коли що, не було в ньому нічо особливого.
Про те, як я не купив завітного планшета. Візит у місцевий Apple Store.
До речі, перед тим як потрапити у готель, так як було по дорозі, я вирішив прямо з аеропорту заскочити у місцевий Епстор, де планував придбати планшет, але нє тут то било!
Дивлюсь я на цінник, підходжу обурений такий з пред'явою до першого попавшогося мені консультанта, мов чого так дорого? На сайті ціна одна, у вас геть зовсім інша, причому якщо перевести у бакси по місцевому курсу - то ледь не на 200 у.о (!!) о_О
Хлопець щось не дуже внятно сказав, мовляв то-сьо, через високі податки та такий от курс валют, вощєм подивився я на це все діло і поняв шо залишусь краще без айпаду, ніж стільки бабла відвалювать, в Україні дешевше купити можна. Проте планував я цю покупку не просто так, а із конкретною стратегією цільового використання саме під час мандрівки. І скажу я вам, шо все ж таки, мабуть, присутність планшетки зробило б моє перебування у Британії більш яскравим, бо для нього було підготовлено вдома чимало корисної інфи. Ну таке, як вже сталося так сталося, не сказав би шо про щось жалкую особливо. Всеодно ці "планшетні" гроші мені дуже знадобилися для іншого)
Перше враження від міста.
Ранком наступного дня мене чекала невеличка автобусна та пішохідна оглядові екскурсії. Проте пішохідна потім випадково затягнулася: я годин 5, мабуть, петляв містом, шукаючи свій готель ахахах))))
Перші враження від побаченного - "Я у Стокгольмі. Нє, ну точно жеж у Стокгольмі!", настільки мені Лондон попервах асоціювався зі шведською столицею, бо так само був дуже "зелений" та "водянистий") А ще великою к-стю бігунів та велорайдерів.
Погода
Взагалі-то Лондон зустрів мене дуже теплою, сонячною, нетиповою для Туманного Альбіону погодою, чому я страшенно радів. А підпортилась вона аж на останній день мого перебування, тож не страшно).
Підмітив, що місцеві просто скаженіють, коли бачать сонце: валяються, засмагають у всіх парках та на галявинах, прикольно так)
А коли під вечір ставало прохолодно і я вже був у вітровочці - багато народу ще залишалось у майках та футболках))
Buckingham Palace & little square, which nearby.
Коли ми під'їхали - він був зачинений. Та ніяких хороводів дядьок у чорних шапках я теж не побачив))
букінгемські бігУн'ї бгг)
На хвильку зупинились напроти Парламенту з Біг-Беном. Але детальніше про це ви побачите у наступних частинах мого скромного звіту.
Красень Tower Bridge. До сих пір дуже шкодую, що не дійшли ноги шоб сфоткати його в темряві, коли він красивезно сяє, як новорічна ялинка.
Пощастило. Через скло автобусу побачив його розведені мости, рішив шо треба зафіксувати, хоч і так))
Кафедральний собор св.Павла
Дуже неудачно не дуже удачно, але нічо не міг у той момент вдіять.
мужик з баранами
якийсь дядя, вже не пам'ятаю хто саме
А оце вельми цікаве місце. Картинна галерея, а особливо мені там сподобалось підвальне приміщення.
І ось що там було)
Далі просто гуляли по City (мабуть, найстародавніша частина Лондона, проте наразі його не можна назвати "Старим містом", як, наприклад таке є у Празі, а скоріше таким собі "бізнес-районом").
Вперше я там побачив поліцію. Ще й конну)
ну ви поняли
подобаються мені такі будиночки))
Оригінальна така місцина: там де напис - заможні люди залишають своїх дітей бавитись, під нагляд спостерігачів, а от шкода що я втиканув сфоткать іншу сторону - там погребельня якась та мемориальна плита)) Я до сих пір не можу згадати в чому там прикол))
А в середину так і не попав, не було часу.
А у нас існують такі місця? Хочеш жерти? Приходь, із радістю нагодують) Це якась церквушка чи шось типу того.
Сказали шо то розвалини часів нападу римлян. Але щось мало віриться, якщо чесно)
солдатики
якийсь з мостів, вже не згадаю напевне.
Дівчата відпочивають.
До речі, стосовно дівчат та й не тільки! Чогось у мене був стереотип що британці давно стали товстою нацією, проте як походив - зрозумів шо помилявся, побачив досить багато струнких, фізично здорових та спортивних людей. І шо саме дивовижне - побачив чималу к-сть привабливих, гарненьких британочок, це мене реально приємно здивувало)
Знаю-знаю, ви зараз скажете шо у Лондоні повно туристів і звідкіля б мені знати де там англійці а де нє. Та, насправді, відрізнити можна по манері вдягатися, поведінці та на 100% запевнитися, якщо почути говір)
Велосипедистам у Лондоні - всі шляхи відкриті, дуже класно) Як і має бути всюду!
Конус. Будівля є власністю якоїсь з крупних корпорацій, вже не пригадаю якої саме
Отаке там на кожному кроці, шоб ви розуміли. і одразу ж морозяться, коли їх фоткаєш! Ржуть і відвертаються))
На весь Лондон побачив тільки 2 мак'дака отакого типу. Бідненькі, одноповерхові, багато місця не займають, та й людей там майже нема) подивіться на наші)))
"кеби" (самі блатні таксо), як їх там називають. корочє дороге задоволення і як на мене - ніочьом. Така сама єрунда як іхні "фірмєнні" червоні буси та телефонні будки. Ну гарненько - да, але не більше)
а найдорожчі кеби - чорного кольору
дрінкін-бас, чи як його там. корочє всі булдижать і крутять педалі))
Просто сподобалось
Tower. Не вдалося мені потрапити у середину, відклав до наступного візиту)
робітникам молотка і топора гг
попав у блатний сектор такий, як мені порівняли - шось аля наші "Ліпкі" чи "Царське село")
Ох там і скажений двіж на площі біля Тауеру, я вам скажу: неформали, фрікі та іншого гатунку вирожденці. Блювота, коротше кажучи.
А тепер увага, шановні фанати футболу! Оце все я нафоткав на стовбах у різних куточках Лондону, переважно у центрі!
До речі, познайомився у готелі з одним фанатом харківського Металіста) Можу сказати так, знайомство видалося вельми цікавим) Тобі привіт, Т.!
і навіть таке
ану-ка скажіть мені хтось, це чий стікер?))
THANK YOU FOR ATTENTION, TO BE CONTINUED...)