ЧАСТИНА ПЕРША: морський шлях до Скандинавії
Вже пройшло близько півтора місяці як я вернувся домів.
Тепер можу з упевненістю сказати, що я остаточно "відтаяв", "заземлився", коротше кажучи, пройшов період адаптації із поверненням на Батьківщину.
Нарешті зібрався з думками, підняв деякі замітки, що робив під час своєї довготривалої подорожі та перевів їх у електронний вигляд, почав перебирати фотографії.
По-тихеньку я буду викидувати пости про свою незабутню мандрівку. І минаючи увагою той проміжок часу, що я провів у Польші, хочу почати з того, як наш паром йшов звідти до берегів Швеції. Хто пам'ятає - я вже писав трошки прямо з місця подій, але зараз розкажу дещо докладніше, ну і, звісно, супроводжуючи розповідь фотоілюстраціями, чи навпаки, навіть не знаю). Іще хочу одразу зазначити, що це був мій перший досвід переправи водою, ось чому я звернув на це велику увагу та вирішив прямо таки цілий пост присвятити переправі Балтійським морем.
Як уже було зазначено у пості за посиланням - везла нас скандинавська контора Stena Line. Їхні рейси здійснюються між багатьма країнами Європи: це Данія, Швеція, Норвегія, Франція, Англія, Польша, Нідерланди, Ірландія та Німеччина. Із кількох можливих варіянтів нам попався гігантський і красивезний білий паром, який я вирішив сфотать ще до відходу у море (хоч і через скло), бо далі такої можливості могло вже не бути.
Паром відчалював з польського портового містечка Gdynia, що розташоване на безері Гданської затоки у гирлі Вісла-ріки, а кінцевим пунктом призначення була шведська Karlskrona Під час Північної війни вона була одним із найнаселеніших міст Швеції, а місцевий порт - найбільшим роботодавцем у Скандинавії. З падінням військової потуги знизилось і значення Карлскруни, тепер це спокійне провінційне містечко.
Як і було вказано у квитку, судно рушило з місця рівно о 9:00, ані хвилиною пізніше. Його можна кваліфікувати, мабуть, як напів-пасажирське/напів-вантажне, хоча я без поняття як зветься офіційно, не дуже на тому знаюся. Для перевезення автівок різного гатунку, набитих фур з причепами (до речі, судячи з того, що ми бачили самі й перевірили на власному досвіді, та з того, що говорили різні люди - вантаж, що у машинах - шмонають вкрай рідко. Це так, на замітку контрабасистам ггг) та просто вантажу великого розміру був передбачений спеціальний відсік у основі корабля, а пасажирів же гостинно приймала решта території, себто весь паром був у нашому розпорядженні :)
За охорону порядку на водній території міста традиційно відповідає і в разі чого реагує берегова варта
відчалюємо, пропливаєм маячок
чесно кажучи, не в курсі що саме відбувається на світлині, але однозначно щось цікаве і я не довго думаючи, просто вирішив відзняти)
гора пташок
Шлях туди зайняв близько 14 годин, у той час коли зворотний - більше 19! За маршрутом Nynashamn (поблизу Стокгольма) ==> Gdansk, я до сих пір не розумію, чому аж настільки довше, бо шлях був майже той самий і швидкість приблизно стільки ж вузлів.
Тим не менш, пароми відрізнялись дуже сильно і габаритами й "начинкою": той, яким йшли назад - був польский, він і набагато менший за розмірами, некрасивий і всередині там суцільний "совок". У першому же чого тільки не було: ресторани, паби, лаунж-бари, солярії, басейни, кінотеатри, duty free, дискотеки, місця дегустації елітного алкоголю та вин, казино, гральні автомати, караоке, жива музика, пляжі, масажні салони, магазини, покер, більярд, стріп-клуби тощо. Кожний поверх намагались оформити дуже яскраво та тематично і хочу сказати шо в них це дійсно вийшло, нутрощі паромчику справляють не аби-яке враження. Шик-блиск і краса! Іще хочу зауважити, що майже вся територія парому має доволі якісне Wi-Fi-покриття, що не могло не радувати.
джаз-блюз-соул-фанк, чого тільки душа забажає, все для релаксу)
Днювати та ночувати ви можете де заманеться: чи у комфортабельних каютах різного класу (але, звісно, вартість яких чимала), або інакше... Якщо тепла пора року - можете влаштуватись просто неба на лежаку чи на будь-якій вільній лавочці, закутавшись у спальник чи засмагаючи під зігріваючими променями сонечка, якщо ж холодна - існують такі самі умови, тільки на критій території, у середині парому. І хочу зазначити, що якщо ви обираєте другий варіант - то це ніяким чином не вказує на вашу фінансову неспроможність чи щось подібне, на паромі я бачив вдосталь прикладів чоловіків і жінок, обвішаних рижухою та дорогими аксесуарами, що так само з іншими людьми ночували просто неба, і це аж ніяк не є ознакою "бомжатності" чи бідності, таке могли б подумати тільки у нас, походу. Плюс, так однозначно цікавіше та веселіше ;)
Верхня палуба. Ласкаво прошу на самий верхній, "босяцький" поверх. Але ж там крутіше за все, в цьому я вже переконався)
релаксують прямо отак)
чи отак, більш еротично, еге ж?
як ви вже могли прочитати із допису "з місця подій" - саме мені по кайфу було ледь не всю дорогу тупо пялитись на море, насолоджуючись у цей час улюбленою музикою у вухах)
а так - кожен відпочивав як міг і хотів) атмосфера на паромі панувала вкрай гостинна, дружня, релаксова та сонячна: як і погода у той чудесний, теплий день :)
але пускають не усюди, звісно
інструкція, як правильно вдягати рятувальний жилет
посміхаємось і машем))
підпливаєм до Карлскруни. Не знаю, чи тюрма це чи інше щось, оригінальне таке гг (сфоткано через скло)
острівець
ось ми і причалили :)
ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ.
У підсумку хочу сказати, що віднині паром - мій найулюбленіший засіб пересування на далекі відстані, а до цього ним був потяг. Хоча б одного разу, але це варто спробувати і ви навряд чи залишитесь байдужі та не вражені дійством. Хоча, звісно, як саме проводити час упродовж подорожі - залежить тільки від вас.
Що стосується мене - то тяга до моря і води вцілому - це мабуть спадкове. Від діда, капітана 3-го рангу, що пів життя присвятив службі у ВМС СРСР на Тихому Океані. Будучи розвідником, керував підводним човном, який хотів щоб його онук пішов по його стопах, чи від матері із "морським іменем", що змалечку прищеплювала любов до плавання та води...по-правді кажучи, не знаю, але вдячний їм, бо так люблю це діло...)
Тепер можу з упевненістю сказати, що я остаточно "відтаяв", "заземлився", коротше кажучи, пройшов період адаптації із поверненням на Батьківщину.
Нарешті зібрався з думками, підняв деякі замітки, що робив під час своєї довготривалої подорожі та перевів їх у електронний вигляд, почав перебирати фотографії.
По-тихеньку я буду викидувати пости про свою незабутню мандрівку. І минаючи увагою той проміжок часу, що я провів у Польші, хочу почати з того, як наш паром йшов звідти до берегів Швеції. Хто пам'ятає - я вже писав трошки прямо з місця подій, але зараз розкажу дещо докладніше, ну і, звісно, супроводжуючи розповідь фотоілюстраціями, чи навпаки, навіть не знаю). Іще хочу одразу зазначити, що це був мій перший досвід переправи водою, ось чому я звернув на це велику увагу та вирішив прямо таки цілий пост присвятити переправі Балтійським морем.
Як уже було зазначено у пості за посиланням - везла нас скандинавська контора Stena Line. Їхні рейси здійснюються між багатьма країнами Європи: це Данія, Швеція, Норвегія, Франція, Англія, Польша, Нідерланди, Ірландія та Німеччина. Із кількох можливих варіянтів нам попався гігантський і красивезний білий паром, який я вирішив сфотать ще до відходу у море (хоч і через скло), бо далі такої можливості могло вже не бути.
Паром відчалював з польського портового містечка Gdynia, що розташоване на безері Гданської затоки у гирлі Вісла-ріки, а кінцевим пунктом призначення була шведська Karlskrona Під час Північної війни вона була одним із найнаселеніших міст Швеції, а місцевий порт - найбільшим роботодавцем у Скандинавії. З падінням військової потуги знизилось і значення Карлскруни, тепер це спокійне провінційне містечко.
Як і було вказано у квитку, судно рушило з місця рівно о 9:00, ані хвилиною пізніше. Його можна кваліфікувати, мабуть, як напів-пасажирське/напів-вантажне, хоча я без поняття як зветься офіційно, не дуже на тому знаюся. Для перевезення автівок різного гатунку, набитих фур з причепами (до речі, судячи з того, що ми бачили самі й перевірили на власному досвіді, та з того, що говорили різні люди - вантаж, що у машинах - шмонають вкрай рідко. Це так, на замітку контрабасистам ггг) та просто вантажу великого розміру був передбачений спеціальний відсік у основі корабля, а пасажирів же гостинно приймала решта території, себто весь паром був у нашому розпорядженні :)
За охорону порядку на водній території міста традиційно відповідає і в разі чого реагує берегова варта
відчалюємо, пропливаєм маячок
чесно кажучи, не в курсі що саме відбувається на світлині, але однозначно щось цікаве і я не довго думаючи, просто вирішив відзняти)
гора пташок
Шлях туди зайняв близько 14 годин, у той час коли зворотний - більше 19! За маршрутом Nynashamn (поблизу Стокгольма) ==> Gdansk, я до сих пір не розумію, чому аж настільки довше, бо шлях був майже той самий і швидкість приблизно стільки ж вузлів.
Тим не менш, пароми відрізнялись дуже сильно і габаритами й "начинкою": той, яким йшли назад - був польский, він і набагато менший за розмірами, некрасивий і всередині там суцільний "совок". У першому же чого тільки не було: ресторани, паби, лаунж-бари, солярії, басейни, кінотеатри, duty free, дискотеки, місця дегустації елітного алкоголю та вин, казино, гральні автомати, караоке, жива музика, пляжі, масажні салони, магазини, покер, більярд, стріп-клуби тощо. Кожний поверх намагались оформити дуже яскраво та тематично і хочу сказати шо в них це дійсно вийшло, нутрощі паромчику справляють не аби-яке враження. Шик-блиск і краса! Іще хочу зауважити, що майже вся територія парому має доволі якісне Wi-Fi-покриття, що не могло не радувати.
джаз-блюз-соул-фанк, чого тільки душа забажає, все для релаксу)
Днювати та ночувати ви можете де заманеться: чи у комфортабельних каютах різного класу (але, звісно, вартість яких чимала), або інакше... Якщо тепла пора року - можете влаштуватись просто неба на лежаку чи на будь-якій вільній лавочці, закутавшись у спальник чи засмагаючи під зігріваючими променями сонечка, якщо ж холодна - існують такі самі умови, тільки на критій території, у середині парому. І хочу зазначити, що якщо ви обираєте другий варіант - то це ніяким чином не вказує на вашу фінансову неспроможність чи щось подібне, на паромі я бачив вдосталь прикладів чоловіків і жінок, обвішаних рижухою та дорогими аксесуарами, що так само з іншими людьми ночували просто неба, і це аж ніяк не є ознакою "бомжатності" чи бідності, таке могли б подумати тільки у нас, походу. Плюс, так однозначно цікавіше та веселіше ;)
Верхня палуба. Ласкаво прошу на самий верхній, "босяцький" поверх. Але ж там крутіше за все, в цьому я вже переконався)
релаксують прямо отак)
чи отак, більш еротично, еге ж?
як ви вже могли прочитати із допису "з місця подій" - саме мені по кайфу було ледь не всю дорогу тупо пялитись на море, насолоджуючись у цей час улюбленою музикою у вухах)
а так - кожен відпочивав як міг і хотів) атмосфера на паромі панувала вкрай гостинна, дружня, релаксова та сонячна: як і погода у той чудесний, теплий день :)
але пускають не усюди, звісно
інструкція, як правильно вдягати рятувальний жилет
посміхаємось і машем))
підпливаєм до Карлскруни. Не знаю, чи тюрма це чи інше щось, оригінальне таке гг (сфоткано через скло)
острівець
ось ми і причалили :)
ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ.
У підсумку хочу сказати, що віднині паром - мій найулюбленіший засіб пересування на далекі відстані, а до цього ним був потяг. Хоча б одного разу, але це варто спробувати і ви навряд чи залишитесь байдужі та не вражені дійством. Хоча, звісно, як саме проводити час упродовж подорожі - залежить тільки від вас.
Що стосується мене - то тяга до моря і води вцілому - це мабуть спадкове. Від діда, капітана 3-го рангу, що пів життя присвятив службі у ВМС СРСР на Тихому Океані. Будучи розвідником, керував підводним човном, який хотів щоб його онук пішов по його стопах, чи від матері із "морським іменем", що змалечку прищеплювала любов до плавання та води...по-правді кажучи, не знаю, але вдячний їм, бо так люблю це діло...)