Чорнобиль - в поезії.
Наталія Горішна. Сайт
"Сучасна українська поезія". (Уривки з поеми "Голгофа")
ЗВІЗДА ПОЛИН
А прип’ятці гуляли сім весіль,
Як падала радіаційна злива.
Весна буяла радісно-щаслива,
І прип’ятці гуляли сім весіль.
Звізда Полин у сотню Хіросім
Спалила перших.
Чорним, наче сливи,
Аж у Москві їм вирила могили
Звізда Полин у сотню Хіросім.
...Я із городу не виймала руки,
В пісочку грався мій трирічний син,
Веселокрилі бджоли у чарунки
Несли меди.
І сяяла над всим
Звізда Полин у сотню Хіросім.
ЧОРНОБИЛЬСЬКІ СИНИ
Невже Ісуса жертви мало,
Що розіп’яті і вони? -
В московській клініці конали
Її чорнобильські сини.
Тоді, як київські чини
Квапливо руки умивали,
Грудьми на атом хлопці впали
Не за посмертні ордени…
Посеред весняного шалу,
Мов фараонів їх ховали, -
Потрійні стінки у труни.
Невже Ісуса жертви мало,
Що розіп’яті і вони?