Іноді стає сумно за наше книговидання, коли подивишся на поліграфічну якість книг та обкладинки... Що за "художники" їх роблять? Часто це рівень нижчий за школу мистецтв, не кажучи вже за нормальну художню освіту. Такі речі багато хто помічає, той же стронґовський багато галасує з приводу (але реально нічого особливого цьому не протиставляє - його власні роботи переважно дуже посередні). І що робити? Одні видавці принципово жаліють гроші на оформлення, і вони і далі братимуть для цього тільки тих, хто готовий робити обкладинку за пару сотень гривень. Інші мають гроші, але не мають художнього смаку, що нерідко призводить до таких же плачевних результатів з художньої точки зору, але вже не таких страшних у загальнокультурній перспективі, бо в таких виданнях панує поп-арт, який піпл гарно сприймає і книги гарно продаються - а що ще потрібно? Треті мають гроші і смак (це теорія, бо чи є такі на практиці - сказати важко), але не можуть знайти художників, які здатні на щось дійсно високопрофесійне й оригінальне.
Завдяки академії я знаю, що такі художники є. Ось, наприклад, Влада Сошкіна. Її дипломні ілюстрації до Григор'єва - це просто зрив даху, на їхньому фоні повністю загубилося все інше, що виставлялося на захисті. На жаль, нормальних фотографій не знайов, тому тільки так:
Ще її роботи:
Її сайт:
http://soshkina.com/ І не вона одна, є ще кілька старшокурсників ілюстраторів, чиї роботи просто вражають. Оскільки художники є, то проблема або на стороні видавців, або у відсутності зв'язків між художниками і видавцями.