Академія і пріоритети
Підозрюю, що однією з основних причин вступу до Академії було бажання знайти ілюстраторів моїх майбутніх книг. Я особисто дуже трепетно ставлюся до книжкових ілюстрацій, ілюстрована книга для мене варта двох, а то й трьох неілюстрованих. Однак я чудово знаю настільки це складна річ. Сам я навряд чи зможу проілюструвати власну книгу, адже це вимагає затрат не менших, аніж її написання. Навіть до оповідань у мене рідко доходять руки щось намалювати.
Насправді мені дуже складно переключатися між писанням і малюванням - я помітив, що я практично не можу в один день і писати щось творче, і малювати. Для мене це занадто різні види творчості, що задіюють якісь зовсім різні частини мозку. Мабуть тому я планую після поділу на спеціалізації (після 2-го курсу) іти на вільну графіку, а не на книжкову. Аби література і образотворче мистецтво мали у моєму житті кожне свою власну кімнату, а не товклися в одному місці, заважаючи один одному. В Академії я зрозумів, що засоби виразності у образотворчому мистецтві зовсім інші, ніж в літературі - у картинах "літературність" і сюжет часто дуже шкодять, зменшують можливості виразності й естетичного впливу. Вони допустимі, фактично, тільки в ілюстраціях.
Власне, я вже зараз бачу серед своїх одногрупників дійсно талановитих, чиї роботи мене захоплюють. Серед старшокурсників таких ще більше, як і вищий рівень їхніх робіт. Фактично, треба просто писати і шукати гроші, якими платити їм за роботу)
У принципі, доживши до тридцяти років, я вже більш-менш визначився із своїми життєвими пріорітетами і тим, чим я буду займатися надалі. Це однозначно творчість. Щодо виду ще можуть бути сумніви, однак літературу я точно не кину, можливо паралельно додасться графіка, живопис чи якісь синкретичні види. І в мене вже достатньо і рішучості, і впевнесті у собі, аби цим таки займатися. Хоча поспішати я не збираюся, спершу треба багато що вивчити.
Остаточно я це зрозумів протягом останніх місяців - я готовий кинути повністю готову дисертацію, яка пройшла кафедральний передзахист (досить жорсткий) і погоджене редагування, якщо вона заважатиме моєму навчанню в Академії. Останні півроку я займаюся виключно паперовою бюрократичною тяганиною, яка вже забрала часу не менше ніж написання третини, а то й половини дисертації. І коли від мене керівник вимагає знову кудись йти і щось оформлювати (а заняття в Академії з 9 до 19), то я не поспішаю це робити. Це вже призвело до необхідності повторного передзахисту, бо я не встиг підписати деякі документи "у встановлений термін". У середу був змушений пропустити контрольну з пластанатомії, аби подати всі зібрані документи на вчену раду, витратив увесь день, але вченого секретаря, так і не спіймав. Це мене так розлютило (пластанатомія - один із найважчих предметів, минулого семестру у мене з ним були проблеми), що сьогодні я не повіз їх, хоч заняття в Академії відмінили через морози.
Таким чином теперішні пріоритети: 1) навчання в Академії; 2) робота (виключно заради грошей, які потрібні на навчання і життя); 3) близькі люди і друзі (для психологічного комфорту, джерело натхнення і т.п.). Все інше лише за умови незаважання цим трьом пунктам. У цьому семестрі я вже набрався сміливості, аби малювати не те, що задають, а те що хочу (більш-менш у рамках завдань, звичайно), тому в цьому плані творчість реалізується. З літературою складніше, бо часу немає навіть просто писати, не те, що вивчати якісь посібники з creative writing. Але все ж трохи пишу.
Похвалюся роботами деяких моїх одногрупниць. Однозначно, як будуть гроші, проситиму колись їх проілюструвати щось з моєї писанини. Тут переважно їхні академічні роботи, але я бачив іще кращі за ці, просто фоток немає.
Влада Рєпіна:
Галя Легка:
Леся Смірнова:
Насправді мені дуже складно переключатися між писанням і малюванням - я помітив, що я практично не можу в один день і писати щось творче, і малювати. Для мене це занадто різні види творчості, що задіюють якісь зовсім різні частини мозку. Мабуть тому я планую після поділу на спеціалізації (після 2-го курсу) іти на вільну графіку, а не на книжкову. Аби література і образотворче мистецтво мали у моєму житті кожне свою власну кімнату, а не товклися в одному місці, заважаючи один одному. В Академії я зрозумів, що засоби виразності у образотворчому мистецтві зовсім інші, ніж в літературі - у картинах "літературність" і сюжет часто дуже шкодять, зменшують можливості виразності й естетичного впливу. Вони допустимі, фактично, тільки в ілюстраціях.
Власне, я вже зараз бачу серед своїх одногрупників дійсно талановитих, чиї роботи мене захоплюють. Серед старшокурсників таких ще більше, як і вищий рівень їхніх робіт. Фактично, треба просто писати і шукати гроші, якими платити їм за роботу)
У принципі, доживши до тридцяти років, я вже більш-менш визначився із своїми життєвими пріорітетами і тим, чим я буду займатися надалі. Це однозначно творчість. Щодо виду ще можуть бути сумніви, однак літературу я точно не кину, можливо паралельно додасться графіка, живопис чи якісь синкретичні види. І в мене вже достатньо і рішучості, і впевнесті у собі, аби цим таки займатися. Хоча поспішати я не збираюся, спершу треба багато що вивчити.
Остаточно я це зрозумів протягом останніх місяців - я готовий кинути повністю готову дисертацію, яка пройшла кафедральний передзахист (досить жорсткий) і погоджене редагування, якщо вона заважатиме моєму навчанню в Академії. Останні півроку я займаюся виключно паперовою бюрократичною тяганиною, яка вже забрала часу не менше ніж написання третини, а то й половини дисертації. І коли від мене керівник вимагає знову кудись йти і щось оформлювати (а заняття в Академії з 9 до 19), то я не поспішаю це робити. Це вже призвело до необхідності повторного передзахисту, бо я не встиг підписати деякі документи "у встановлений термін". У середу був змушений пропустити контрольну з пластанатомії, аби подати всі зібрані документи на вчену раду, витратив увесь день, але вченого секретаря, так і не спіймав. Це мене так розлютило (пластанатомія - один із найважчих предметів, минулого семестру у мене з ним були проблеми), що сьогодні я не повіз їх, хоч заняття в Академії відмінили через морози.
Таким чином теперішні пріоритети: 1) навчання в Академії; 2) робота (виключно заради грошей, які потрібні на навчання і життя); 3) близькі люди і друзі (для психологічного комфорту, джерело натхнення і т.п.). Все інше лише за умови незаважання цим трьом пунктам. У цьому семестрі я вже набрався сміливості, аби малювати не те, що задають, а те що хочу (більш-менш у рамках завдань, звичайно), тому в цьому плані творчість реалізується. З літературою складніше, бо часу немає навіть просто писати, не те, що вивчати якісь посібники з creative writing. Але все ж трохи пишу.
Похвалюся роботами деяких моїх одногрупниць. Однозначно, як будуть гроші, проситиму колись їх проілюструвати щось з моєї писанини. Тут переважно їхні академічні роботи, але я бачив іще кращі за ці, просто фоток немає.
Влада Рєпіна:
Галя Легка:
Леся Смірнова: