ну, ладно, я щось скажу. мені дуже дивно, що голівудське кіно дуже відрізняється від американської л-ри. я думала, оскільки це прояви мистецтва (масового-не-маового - пофіг), то вони не мають суттєво відрізнятися. але американське кіно, навіть якщо воно про наркотики (я вже мовчу про бойовики) - занадто прилизане і глянцеве. американська л-ра - не така, у ній нема того блиску, тої пафоності, яка є в кіно. (я наразі не говорю про комедії). вона брудна, дьоргана...ну і тепе. європейське кіно для мене є набагато ближчим до америк.л-ри в цьому ключі. воно показує все навиворіт, так як і л-ра, у той час як америк.л-ра і європейська - дуже різні. усе ж, європейськ кіно загалом розраховане на глядача-інтелектуала, за своює суттю воно ще несе модерністичні цінностію. американське кіно в основному орієнтоване на касові збори.
а можна в такому разі питання? чи пов"язане життя американських писмьенників з європою? бо кінематографісти відірвані від неї зовсім і тому виникає те, що ти пишеш
я мала на увазі, що літератори або самі походять з Європи або люблять її сильно.тобто корінням свого таланту доходять до європи як-не-як.а от фільмотворці самодостатні і без європейського кінодосвіду
шось ні в керуака, ні в паланіка любові до європи я не бачила (хоча обидва звідти походять, але в літературі європейська традиція відсутня), так само, як і у фолкнера, гемінгуея, фіцджералда. до того ж у голівуді дуже багато сидить вихідців зі старого світу, хіба ні? і чого це кінематографісти не можуть любити її сильно? у європі кіно з'явилося теж не 20 років тому.
літераторам не обов"язково любити Європу, щоб бути європейцями в літературі, тобто переймати оті європейські прийоми про які ти казала - це і є європейський контекст.а кіно склалося в голівуді як самодостатнє явище на власному грунті,тобто я бачу дуже мало паралелей в кіноприйомах тому ми говоримо про це розрізнення
ну, в своєму пості я говорила про орієнтацію на різну аудиторію американських режисерів (сценаристів і теде) і тих же американських авторів. вот. а з якого дива європейці так думають -я не знаю, але от набоков, коли писав 2 варіанти лоліти, говорив про те, що для російського читача (якого він з якогось дива теж вважав європейським) треба писати так, як він завжди пише, а для американського - трохи легше, бо американець не все зрозуміє.
мені дуже дивно, що голівудське кіно дуже відрізняється від американської л-ри. я думала, оскільки це прояви мистецтва (масового-не-маового - пофіг), то вони не мають суттєво відрізнятися.
але американське кіно, навіть якщо воно про наркотики (я вже мовчу про бойовики) - занадто прилизане і глянцеве. американська л-ра - не така, у ній нема того блиску, тої пафоності, яка є в кіно. (я наразі не говорю про комедії). вона брудна, дьоргана...ну і тепе.
європейське кіно для мене є набагато ближчим до америк.л-ри в цьому ключі. воно показує все навиворіт, так як і л-ра, у той час як америк.л-ра і європейська - дуже різні.
усе ж, європейськ кіно загалом розраховане на глядача-інтелектуала, за своює суттю воно ще несе модерністичні цінностію. американське кіно в основному орієнтоване на касові збори.
Reply
Reply
Reply
Reply
до того ж у голівуді дуже багато сидить вихідців зі старого світу, хіба ні? і чого це кінематографісти не можуть любити її сильно?
у європі кіно з'явилося теж не 20 років тому.
Reply
Reply
це може споріднювати дві традиції, але не робити їх подібними.
Reply
Reply
а в орієнтації на аудиторію.
Reply
Reply
а з якого дива європейці так думають -я не знаю, але от набоков, коли писав 2 варіанти лоліти, говорив про те, що для російського читача (якого він з якогось дива теж вважав європейським) треба писати так, як він завжди пише, а для американського - трохи легше, бо американець не все зрозуміє.
Reply
Leave a comment