Картина I. Тарас Бульба i Остап.
Остап -Батьку, а чом ті кляті ляхи так козаків не люблять?
Тарас -Та то ж за Андрійка. Вони його, бач, покохали, він такий люб’язний, такий ласкавий та чемний, він в них тепер наче святий Анджій, а ми його вбили.
Остап -Так це ж наша сімейна справа, вони тут до чого?
Тарас -Отож спитай тих бісових ляхів.
Остап -Як воно дурне, то назавжди.
Картина II. Ті ж самі та Герш
Герш -Остапе, а чого ви жидів зненавидели?
Остап -Він ще й питає, сучий сину, а навіщо ви нашого Христа вбили?
Герш -Та тож наша сімейна справа, а ви тут до чого?
Тут, як у „Ревiзорi“, німа сцена.
»