Тепла ванна.
- А кто вашего Митрофанушку истории учит?
- о, истории его учит немец Ввральман.
Он столько историй знает.
Д.И.Фонвизин. Недоросль.
Я писав, що редакція «Української правди» занурила історика Грицака у теплу ванну, тобто дозволила йому нести будь яку ахінею.
І той вже постарався.
«Ціна, яку ми платимо ─ це поява і зміцнення олігархічного ладу.
в Польщі немає олігархічного ладу. Не можна знайти польського олігарха».
А ось, що він заявляв, коли президентом України став олігарх:
«Для начала высказал бы свое признание: Петр Порошенко - первый президент Украины, при котором уже третий год ведутся систематические реформы.
Проведение или непроведение системных реформ - главный критерий, который должен определять наше отношение к каждому украинскому президенту.
Порошенко этому критерию соответствует.
Говорите, что хотите, но я не вижу на этом месте Юлию Тимошенко, Юрия Бойко, Анатолия Гриценко или любого другого политика с президентскими амбициями».
Тут би редакції і спитати: «Як же ви так обожнювали олігарха, а тепер кажете, що треба жити без олігархів?
Та стандарти теплої ванни не дозволяють цього.
І Грицак продовжує:
«Пам’ятаю, як ми змагалися між собою в песимізмі у 2010 році після перемоги на виборах Януковича».
І знов редакція мовчить, а мала би спитати: «Та невже ви, пане Ярославе, голосували за Тимошенко, якщо так не хотіли Януковича за президента?
Та не можна, бо забігали б оченята та зіпсували б фотосесію.
І далі веде Грицак:
«Доброю новиною є те, що в країні неможливе довге існування при владі однієї еліти. У нас запущені механізми постійної зміни еліт».
«Та що за бздур? - думає редакція, - Кравчук і Кучма, скільки дозволяє здоров'я, працюють душа у душу з шостим президентом. Порошенко й зараз входить до трійки лидерів політикуму. Хоч Януковича немає в Україні, та майже вся його камарілля не сходить з теле екранів, а деякі в ближньому колі президента. Зміною елт і не пахне».
Але ніхто Грицаку нв перечить.
Бо тепла ванна - «Мели, Емеля, твоя неделя».