Аблом
Скільки, на вашу думку повинна тривати презентація книжки? П'ятнадцять хвилин - і по хатах? Півгодини? Годину, якщо книжка справді геніальна? Вчора я відсидів презентацію, яка тривала три години.
В 17:25 телефонує дружина:
- В порохівці на п'яту годину презентація... - книжка мене реально цікавить. Написав її поляк, у Львові, мабуть, так просто не купиш. Так що треба йти. Швиденько біжу в порохівку, по дорозі ще вишукую банкомат, аби зняти сто гривень. Прибіг... Встиг...
Як виявилося, це був тільки початок. Півгодини, які я пропустив, забрало вступне слово головуючого на презентації. Потім дали виступити автору книжки. Той говорив годину. Польською. Спершу пробував українською, у нього виходило це погано. На щастя, головуючий здогадався його надоумити виступати польською. Інакше це забрало б щонайменше вдвічі більше часу. Автор чомусь вирішив, що всім цікаво вислухати весь зміст книжки.
Потім взялися виступати різноманітні пані й панове. Їх в залі було біля сотні - рафіновані пенсіонери в перемішку з невідомими широкому загалу ура-патріотами. Виступало тільки п'ятеро, але кожен вважав за свій обов'язок по п'ятнадцять хвилин розповідати, що він думає про цю книжку і не тільки. Потім головуючий оголосив, щойно йому повідомили - помер один шанований у Львові пан. Замутили хвилину мовчання і взялися згадувати про покійного. На щастя, це тривало не так довго, як могло би.
Нарешті все. На годиннику 20:00. Я вже тягнуся до кишені по гроші, як автор ошарашує:
- Я взяв з собою тільки п'ять книжок. Не хотілося везти багато через кордон. Де можна купити? Навіть не знаю...
Піпєц! Звичайно, конкурувати з бабульками і дідулями, які миттю розхапали ці п'ять примірників, було б надто безсовісно з моєї сторони. Звісно, їм ця книжка нафіг не потрібна - хіба що хвалитися перед внуками, мовляв, мають книженцію поляка з автографом автора.
- Ідемте на другий поверх, щось придумаємо, - відповів на мою претензію головуючий. На другому поверсі вже були накриті столи, до яких кликали найповажніших ура-патріотів і журналістів. Я гордо відмовився. Бо прийшов сюди не по канапки і кока-колу.