(no subject)
Коли від дня вашого народження земля встигла обернутися навкруги сонця більше ніж 30 разів...то початок кожного нового оберту має відзначатись чимось легендарним....
Не пам*ятаю, чи були легендарними початки двох минулих років П*єрового життя, але цього року ми все ж таки вирішили зануритися у світ французьких легенд :)
Так от, моє хитке літературознавче минуле та П*єрова любов до гір привели нас до французько-іспанського кордону в Центральних Піренеях, що знаходитьс біля відомого водоспаду Гаварні, місця насиченого королівськими легендами середньовіччя...
І що може бути цікавішим ніж світ легенд???
Якщо ви пам*ятаєте, є у французькій літературі такий героїчний епос з циклу "Пісні Жестів" (тобто "пісні про діяння") - "Пісня про Роланда". Про того самого Несамовитого Роланда, що, якщо не помиляюсь, разом з імператором Франків - Карлом Великим - ходив на сарацинів в Іспанію.
Пісня розповідає Ронсевальську битву 778го року бретонського графа Роланда та 12-ти перів Франціїї з маврами.
Зраджений графом Генелон, Роланд потрапляє у засідку в Ронсевальській ущелині. Він довго й відважно відбиває чисельні атаки ворогів, але сили маврів значно переважають арьєргард армії Карла. Роланд та його помічники гинуть в бою.
Перед смертю бретонський граф приймає рішення позбавитись від свого самого близького друга та помічника (аби він не потрапив до рук маврів) - меча Дюрандаль.
Одна з французьких легенд стверджує, що Роланд спробує розбити свій меч об скелю, але той, лише проб*є в ній величезний отвір і залишиться цілим.
Пробитий в скелі отвір французи, з часом, назвуть Роландовою Тріщиною - La brèche de Roland.
ET VOILA!
La Breche de Roland!!!
Коли стоїш на її крутому підніжжі, під сильним гірським вітром, вона вимальовується перед очима немов величезні сорокометрові ворота і здіймається на метрів 100 над головою, і це , маю зізнатись, вражає.
Саме це місце ми й вибрали для святкування.
Намет розбитий в кількох годинах від Іспанського кордону. Джерельна жива вода. Ледве чутні розмови двох альпіністів, на фоні ранкового сонця. Кілька годин підйому з невеличким наплічником. Шматок гірського козиного сиру. Трошки немирівської, аби додати французьким легендам екзотичного українського присмаку. Вітер, що забирається в коси й у груди...в такі моменти забуваєш про все інше, крім людей, що розділяють цей шматочок щастя з тобою....
кілька світлин з місця подій:
Гаварні
Шипшина
Річка біля намету
Дорогою легенд)
Эй вы там наверху!!! Не топочите как слоны!
La brèche de Roland
et voila:)