Категорія мистецтва.

May 15, 2011 23:16



Категорія мистецтва в літературних творах Просвітництва.

«I am the great everything.

Guess if you can how it is all done.»

Nature, “DIALOGUE BETWEEN

THE PHILOSOPHER AND NATURE”

Voltaire

Базисні уявлення французького Просвітництва концентруються на вірі в людський розум, який має за мету забезпечити прогрес людського ядра, захист наукового пізнання і технічного прогресу, релігійну та етичну терпимість, охорону природних прав людини та громадянина, відмови від догматизму і метафізики, звільнення від канонного мистецтва та сприйняття смаку. Тому і на фінішній прямій просвітників ми спостерігаємо характер соціально-політичного диссонансу та етичної какофонії, бойового наступу та радикальної безкомпромісності.

Прикладом кардинальної риси слугуватиме доведення Вертера Альберту, «Страждання молодого Вертера» Гете, про самогубство, яке відрізняється твердістю, непохитною вірою у свою «відверту заяву майбутнього самогубця» : «Человек может сносить радость, горе, боль лишь до известной степени, а когда эта степень превышена, он гибнет. Значит, вопрос не в том, силен ли он или слаб, а может ли он претерпеть меру своих страданий, все равно душевных или физических, и, по-моему, так же дико говорить: тот трус, кто лишает себя жизни, - как называть трусом человека, умирающего от злокачественной лихорадки.» [ 3]

Актуальність характерних рис епохи, її проблеми «підліткового періоду», сама концепція людини, філософа, суспільства і письма вилила світло на символічність персонни фрівольної свободи, несфальсифікованої текстом гамми почуттів та легкості сприйняття. Вольтер - рідний батько категорій смаку, краси, доведених до повного розуміння толерантності, буття у судженнях із “The Philosophical Dictionary”. Він, народивши «своє дитя» і, дяглянувши його, випустив у світ, наче «блудного сина», намагаючись донести до соціуму це зовсім нове прийняття поглядів, вірувань, вподобань, розуміння вчинків, логічного сприйняття «ліній соціального горизонту». [ 1]

Для того, щоб його бачення наведених вище категорій було сприйняте інтелектуальною масою світу, Просвітник звертається за допомогою до мистецтва, зброєю для якого виступали живопис, театр, музика, танець, філософський текст, мистецтво загалом.

Хороший музикант та великий художник, для людини Просвітництва, яка любить мистецтво, стає трудівником національної моралі, виміру етичного та естетичного бачення, яке завжди турбуватиме людину[ 2] : «Разговор длился долго: говорили о государственном устройстве, о нравах, о женщинах,  о  зрелищах, об искусствах.» [ 4]

Естетика Просвітництва торкалась, перш за все мистецтва: «Аббатик  прежде всего  повел Кандида и Мартена в театр. Там играли новую трагедию.» Воно, на плечі якого лягала важка функція естетичного виховання, морального світосприйняття та обєднання людей, забезпечувалось, насамперед дією, театральною дією. Нове пізнання («Кандід» Вольтера), розкриття секретів, фільтрація сценічного досвіду на свій ( «Небезпечні зв*язки» Лакло) реалізуються через театр. Не дарма «В театре я старался угадать, что могло бы  вам понравиться, концерт напоминал мне о вашем таланте  и  о  наших столь сладостных занятиях музыкой.» було написано в 80 листі Лакло.

Людина просвітництва пропускала крізь мистецтво себе, розуміючи кожен витвір через гамму свого почуття, естетику духовного витвору та мозкового порядку логічних повідомлень.

Люди починають обмінюватись досвідом, дискутуючи над мистецтвом, сприймаючи та критикуючи естетику твору: «Человек  со  вкусом объяснил, что пьеса может быть занимательной  и при этом не имеющей почти никаких литературных достоинств; он доказал в немногих словах,  что недостаточно одного или двух положений, которые встречаются  во всех романах и всегда подкупают зрителей, --  надо еще  поразить новизной, не отвращая  странностью, подчас подниматься до высот  пафоса, всегда  сохраняя естественность,  знать  человеческое  сердце  и заставить его говорить, быть большим  поэтом,  но  не  превращать  в  поэтов  действующих  лиц  пьесы,  в совершенстве знать родной  язык,  блюсти  его законы, хранить гармонию и  не жертвовать смыслом ради рифмы.» [ 4]

Але Вольтер, викриваючи суб’єктивність сприйняття казав: « Мені відомі сотні книг, які змусили нудьгувати читачів, але жодної, яка б розлютила їх».  У листі Вертера, культ книги, яка змушувала Просвітництво тремтіти над своєю владою, викриває засади цієї залежності, тому що у них зображувалась та побутова картина, яка найглибше торкається душі людини Просвітництва: «Книга, она должна быть мне особенно по вкусу. И мне милее всего тот писатель, у которого я нахожу мой мир, у кого в книге происходит то же, что и вокруг меня, и чей рассказ занимает и трогает меня, как моя собственная домашняя жизнь.»

Мистецтво грало роль учителя, того просвітника, який давав їжу для роздумів, для суб’єктивізації власної думки, коли поняття «краси» для жаби проявлялося б у великих круглих очах, плоскому широкому роті, жовтим животом та коричневою спиною, для чорношкірого - в оксамитово-чорній шкірі, приплюснутому носі, в той час біла людина знайде усе це безглуздо-незрозумілим, зовсім далеким від «дійсної» категорії «краси».

Виникає полеміка, тобто мистецтво торкається до спокійних борозн мозку та змушує їх грати симфонію, аргументуючи свої погляди, конкретизуючи переживання, для того, щоб створити нову базисну основу для твору, охарактеризувавши усі ноти-акорди, щоб народити нове дитя.  «Зрелища рождали новые  споры; а когда  они  не спорили,  воцарялась такая  невыносимая скука».

Отже, art виходив на сцену Просвітницького реалізму буття в одязі вчителя, прикриваючи свою мудру сивину коріння вуаллю медіа, які конектили мистецтво до людини, приживляли штучні проводи енергії то музики, то театру, то літератури до живого природнього організму, який отримував свою невичерпну «дозу» потужності для розвитку та нового стрибка. Виникає відчуття, ніби завжди стоїш на краю даху, чекаючи чогось нового. Аплодисменти. Стрибок!

Література:

1. Voltaire «The Philosophical Dictionary»  http://history.hanover.edu/texts/voltaire/volindex.html

2.  Стаття  «Le plaisir des Arts au siècle des Lumières»

http://www.hippolyte-romain.com/news/Armengaud

3. Гете «Страдания юного Вертера» http://www.litra.ru/fullwork/get/woid/00796831220452907964/

4. Вольтер «Кандид, или оптимизм» http://lib.ru/INOOLD/WOLTER/kandid.txt

Previous post Next post
Up