Пориви в екстазі з Jazzlyre
«Таке видовище пориває людину до екстазу» писав Флобер. Не уявляю навіть, щоб він сказав, чи себто написав, насолоджуючись приємною атмосферою «Сундук» пабу по середам, слухаючи там Jazzlyre.
Грандіозне жонглювання звуками, еклектичні мелодії, приємні тональності і смачні аромати. Та такій музиці, без сумніву, можна віддаватися, віддаватися повністю.
Після виступу, що тривав у два уроки в школі (по 45 хв.) із найкрутішими викладачами, ми із Jazzlyre вирішили розділитися їхніми/нашими враженнями та коротенькою інформацією про них/про нас.
- Так от, почнемо із Jazzlyre. Чому саме так?
Гена: Ліра породила джаз. Ліра - королева усіх струнних. Тому злити два витончені поняття було б, як пити чай без цукру і поїдати смачне, солодке тістечко. «Jazzlyre» - із смаком в голосі повторює і мружиться.
- Як довго ви граєте разом?
Гена: Рік. Хоча, ні! Починаючи із позаминулого січня - робить великі очі, розуміючи, що разом із хлопцями вони грають вже півтора роки( не дебютанти, все ж таки).
- А чим ви займаєтесь поза колективом?
Гена: Я давно пишу музику. Та взагалі, лише музикою. Музикою(промовляє, ніби потягуючи гарячу запашну каву). Співпрацював я і з Іриною Білик, але…
Олександр: А я грав у Бум боксі. Грав, доти, доки вони не перетворились на суху банальну комерцію.
Гена: Д о речі, у нашого Макса сьогодні День народження.
І весь зал весело почав наспівувати зажовану, але усіма таку улюблену мелодію «Happy Birthday to you». Задоволені, із посмішками продовжуємо далі.
Гена: І граємо ми на чистому ентузіазмі. Тому і викладаємось завжди на повну, завжди досягаємо нового, вищого «оргазму» в тому, що граємо.
А потім хлопці ділили гонорари, знову вітали Макса, викликали таксі та продовжували кидати магнітні погляди в сторону жіночої половини, що знаходилась в залі. Мачо! До того, всі холості! Жіночки, діставайте свої косметички та підкачуйте ніжки і гайда полювати на Jazzlyre’івців. А ми із фотографом підемо засинати в різних квартирах під еклектичні мотиви винуватців цієї статті та «можливого екстазу» Флобера.
Грандіозне жонглювання звуками, еклектичні мелодії, приємні тональності і смачні аромати. Та такій музиці, без сумніву, можна віддаватися, віддаватися повністю.
Після виступу, що тривав у два уроки в школі (по 45 хв.) із найкрутішими викладачами, ми із Jazzlyre вирішили розділитися їхніми/нашими враженнями та коротенькою інформацією про них/про нас.
- Так от, почнемо із Jazzlyre. Чому саме так?
Гена: Ліра породила джаз. Ліра - королева усіх струнних. Тому злити два витончені поняття було б, як пити чай без цукру і поїдати смачне, солодке тістечко. «Jazzlyre» - із смаком в голосі повторює і мружиться.
- Як довго ви граєте разом?
Гена: Рік. Хоча, ні! Починаючи із позаминулого січня - робить великі очі, розуміючи, що разом із хлопцями вони грають вже півтора роки( не дебютанти, все ж таки).
- А чим ви займаєтесь поза колективом?
Гена: Я давно пишу музику. Та взагалі, лише музикою. Музикою(промовляє, ніби потягуючи гарячу запашну каву). Співпрацював я і з Іриною Білик, але…
Олександр: А я грав у Бум боксі. Грав, доти, доки вони не перетворились на суху банальну комерцію.
Гена: Д о речі, у нашого Макса сьогодні День народження.
І весь зал весело почав наспівувати зажовану, але усіма таку улюблену мелодію «Happy Birthday to you». Задоволені, із посмішками продовжуємо далі.
Гена: І граємо ми на чистому ентузіазмі. Тому і викладаємось завжди на повну, завжди досягаємо нового, вищого «оргазму» в тому, що граємо.
А потім хлопці ділили гонорари, знову вітали Макса, викликали таксі та продовжували кидати магнітні погляди в сторону жіночої половини, що знаходилась в залі. Мачо! До того, всі холості! Жіночки, діставайте свої косметички та підкачуйте ніжки і гайда полювати на Jazzlyre’івців. А ми із фотографом підемо засинати в різних квартирах під еклектичні мотиви винуватців цієї статті та «можливого екстазу» Флобера.