«Вагітний тато»
«Ми вагітні!» - радіють жінки, розповідаючи про щасливу подію родичам і подругам. «Любий, ти скоро станеш татом!» - приголомшують своїх чоловіків. І ця звістка справді може шокувати мужчин. Від цієї новини навіть приступ нудоти може статися, навіть якщо вагітність спланована і довгоочікувана. Одна справа - планувати, а інша - зіткнутися з реальністю.
Вагітність - це ж час пізнання природних істин обох у подружжі. І якщо материнство - головний жіночий інстинкт, жінка одразу відчуває зв'язок з дитиною, їй в принципі простіше психологічно звикнутися з цією подією, то для чоловіка перша вагітність коханої - завжди стрес. До чоловіка розуміння ситуації приходить значно пізніше, - коли він бере на руки новонароджену дитинку, коли вона своїми крихітними ручками стискає його пальця, коли усміхнеться до нього... За даними опитувань, чоловіки, дізнавшись про вагітність дружини, одразу уявляють дитину у такому віці, коли з нею можна бавитися, гуляти, робити уроки, їздити на рибалку. Паніка і тривога - ось емоції, котрі охоплюють майбутніх татусів у перший період вагітності дружин. А їх почуття визначають глибину переживань.
З хлопчика у чоловіка
Від чоловіків вагітних жінок вимагають терпіння, розуміння і піклування, але насправді вони можуть відчувати зовсім не ті речі. Чоловік може сприйняти вагітність дружини як власну. При цьому вони розраховують на підтримку коханих, які дещо віддаляються і більше занурюються в себе і свій новий стан. В такий період чоловік може помітити легкі приступи токсикозу і нудоту. А жінки, котрі стикаються з чоловічим токсикозом, вважають це проявом величезного кохання і чутливості. Але насправді такому татові потрібна допомога, й, можливо, не менша, ніж мамі.
В психології є точка зору, що народження першої дитини - знакова подія в житті чоловіка. Продовжуючи рід, він з хлопчика перетворюється у дорослого чоловіка. Новий статус передбачає серйозну відповідальність, яка покладається на нього раз і назавжди. Несвідомо чоловік може виявитися не готовим до таких змін. І якщо його підсвідомість не справляється - з'являється синдром емоційної чоловічої вагітності, який називається «синдром кувад».
Сьогодні приблизно 22,5% чоловіків, чиї дружини очікують на появу дитини (частіше першої), переживають цей синдром. «Кувад» перекладається з французької як «висиджування яєць». В медицині це явище було описано вже давно. В древні часи у деяких культур було навіть прийнято, щоб чоловік у момент родів дружини лягав на ліжко, відмовлявся від їжі і пиття та з усіх сил страждав, з криками і відповідними рухами тіла. Таким чином, він ніби брав на себе частину болю.
А якщо не брати до уваги ці древні ритуали, які до нашого часу не дожили (й добре), то цей синдром - це прояв страху чоловіка за долю дружини і дитини, почуття провини перед дружиною за причинені муки.
Група ризику
Безумовно, сам синдром кувад має психосоматичний характер, тому що, усі переживання, які виникають в голові, переносяться на тіло. Таким чином чоловік розділяє і радості, і біль разом із дружиною.
Синдром помилкової вагітності найчастіше проявляється у молодих чоловіків віком до 30-и років, переважно у тих, хто чекає на першу дитину. Хоча, трапляються випадки, коли така реакція спостерігається у чоловіка, який вже має дитину.
До групи ризику потрапляють чоловіки нервові, дещо істеричного складу характеру, неврівноважені. Це не означає, що у повсякденному житті такі чоловіки б'ються в істериці, але вони легко впадають у паніку і їм важко опанувати себе у складних ситуаціях.
Як правило, чоловік, який почав страждати синдромом кувад, починає відчувати його прояви вперше на третьому місяці вагітності дружини, потім (як і в жінок) зміни у звичках і відчуттях стають не такими вираженими, а наступний пік може статися на дев’ятому місяці.
Прояви вагітності практично такі ж самі, як і в жінок: чоловік відчуває нудоту, запаморочення, може бути блювота, розлад шлунка.
Якщо дружина не переносить якісь запахи чи продукти, втрачає апетит, або навпаки, їсть усе, що потрапить на очі, бідолашний чоловік робитиме те саме. Навіть, якщо жінка почне їсти їжу, на яку у нормальному стані ніхто навіть дивитися не може, її коханий і в цьому не відстане від неї.
Чоловік із синдромом кувад може відчувати біль у поясниці і животі, схожий на передродові потуги, а найгірше - він може страждати від того, що «тазові кістки розходяться», як у жінок під час росту плода.
Психічно йому також не легко: млявість, депресія, занепад сил - усе, що спостерігається у вагітної жінки, проявляється і у «вагітного чоловіка». Якщо вагітна дружина жахливо боїться родів, її коханий чоловік так само впаде в істерику. До того ж, часто капризи вагітних дружин аж ніяк не можна порівняти з тим, що творить «вагітний чоловік».
Іноді прояви синдрому можуть тривати до самих родів, тоді чоловік відчуватиме все, що і дружина, і навіть проявиться нетримання сечі (імітація відходу навколоплідних вод).
Основні симптоми цієї «хвороби» досить незвичні для чоловіка, але не смертельно страшні: вранішня слабкість, зниження або збільшення апетиту, нестандартні побажання в їжі, практично щоденна нудота та блювота (на голодний шлунок, або від якоїсь конкретної їжі, навіть від її вигляду), часті запори або, навпаки, проноси, шлункові або кишкові кольки, біль внизу живота, який іноді за характером і інтенсивності може навіть імітувати напад апендициту, біль в області попереку, зубний біль, а також так звані болі співпереживання або болі симпатії. На додачу, усі ці симптоми доповнюються емоційною нестійкістю, підвищеною дратівливістю, депресією, внутрішньою напругою, безсонням, примхливістю, крайнім егоцентризмом, нетерпимістю, неприйняттям інших точок зору на ту чи іншу проблему. Іще раз зазначу, що примхливість чоловіків у такий період значно перевищує жіночу.
Відчути себе Чоловіком
Співчуття, турбота, підтримка, увага - це норма для майбутнього татуся. Навіть найстриманіший у прояві своїх почуттів чоловік може змінитися у цей період. Жінці не варто турбуватися, що її «благовірний» від якого не дочекаєшся пестливих слів, раптом став сентиментальним. Усі емоції, що проявляються у цей період - варіанти норми.
Перед тим як робити серйозні висновки, і сам чоловік, і його дружина повинні зрозуміти, що причиною чоловічих страждань насамперед є страх, що він не впорається із роллю батька. Але ця невпевненість сидить так глибоко, що він сам не зізнається у цьому. Та фізіологічні прояви - це дзеркало неусвідомлюваного, і тут вже нічого не поробиш.
Було б добре, якби сама дружина допомогла своїй половинці відчути себе Чоловіком. Йому можна давати невеличкі, але важливі доручення, а після їх виконання чоловіка потрібно похвалити (чоловіків і у звичайному стані потрібно хвалити, а у такому «нестійкому» тим більше). Якщо «відродження» мужчини не діє, тоді варто звернутися до спеціаліста-психолога. Більшість чоловіків здивовано обуряться, адже для них необхідність психологічної допомоги абсолютно неприйнятна. Але впоратися із синдромом кувад без сторонньої допомоги у деяких випадках неможливо. Професійний психоаналіз допоможе чоловікові позбутися страхів, навчитися справлятися зі стресом і брати на себе відповідальність.
Таких чоловіків необхідно обмежити від подробиць перебігу вагітності та пологів. Поведінка майбутнього батька залежить від безлічі факторів. Перш за все, від його індивідуальних якостей, виховання в сім'ї, ставлення до власної сім'ї, дружини, від зрілості та вміння визнавати і нести відповідальність, від здатності боротися з цими труднощами, від бажання прийняти себе в абсолютно новій ролі: захисника, опори, годувальника. А от дружина повинна вибудувати теплі стосунки між чоловіком і малюком до народження, не прирікаючи коханого на фізичний або психологічний дискомфорт.
"Егоїст" №7 (16) 2013
Вагітність - це ж час пізнання природних істин обох у подружжі. І якщо материнство - головний жіночий інстинкт, жінка одразу відчуває зв'язок з дитиною, їй в принципі простіше психологічно звикнутися з цією подією, то для чоловіка перша вагітність коханої - завжди стрес. До чоловіка розуміння ситуації приходить значно пізніше, - коли він бере на руки новонароджену дитинку, коли вона своїми крихітними ручками стискає його пальця, коли усміхнеться до нього... За даними опитувань, чоловіки, дізнавшись про вагітність дружини, одразу уявляють дитину у такому віці, коли з нею можна бавитися, гуляти, робити уроки, їздити на рибалку. Паніка і тривога - ось емоції, котрі охоплюють майбутніх татусів у перший період вагітності дружин. А їх почуття визначають глибину переживань.
З хлопчика у чоловіка
Від чоловіків вагітних жінок вимагають терпіння, розуміння і піклування, але насправді вони можуть відчувати зовсім не ті речі. Чоловік може сприйняти вагітність дружини як власну. При цьому вони розраховують на підтримку коханих, які дещо віддаляються і більше занурюються в себе і свій новий стан. В такий період чоловік може помітити легкі приступи токсикозу і нудоту. А жінки, котрі стикаються з чоловічим токсикозом, вважають це проявом величезного кохання і чутливості. Але насправді такому татові потрібна допомога, й, можливо, не менша, ніж мамі.
В психології є точка зору, що народження першої дитини - знакова подія в житті чоловіка. Продовжуючи рід, він з хлопчика перетворюється у дорослого чоловіка. Новий статус передбачає серйозну відповідальність, яка покладається на нього раз і назавжди. Несвідомо чоловік може виявитися не готовим до таких змін. І якщо його підсвідомість не справляється - з'являється синдром емоційної чоловічої вагітності, який називається «синдром кувад».
Сьогодні приблизно 22,5% чоловіків, чиї дружини очікують на появу дитини (частіше першої), переживають цей синдром. «Кувад» перекладається з французької як «висиджування яєць». В медицині це явище було описано вже давно. В древні часи у деяких культур було навіть прийнято, щоб чоловік у момент родів дружини лягав на ліжко, відмовлявся від їжі і пиття та з усіх сил страждав, з криками і відповідними рухами тіла. Таким чином, він ніби брав на себе частину болю.
А якщо не брати до уваги ці древні ритуали, які до нашого часу не дожили (й добре), то цей синдром - це прояв страху чоловіка за долю дружини і дитини, почуття провини перед дружиною за причинені муки.
Група ризику
Безумовно, сам синдром кувад має психосоматичний характер, тому що, усі переживання, які виникають в голові, переносяться на тіло. Таким чином чоловік розділяє і радості, і біль разом із дружиною.
Синдром помилкової вагітності найчастіше проявляється у молодих чоловіків віком до 30-и років, переважно у тих, хто чекає на першу дитину. Хоча, трапляються випадки, коли така реакція спостерігається у чоловіка, який вже має дитину.
До групи ризику потрапляють чоловіки нервові, дещо істеричного складу характеру, неврівноважені. Це не означає, що у повсякденному житті такі чоловіки б'ються в істериці, але вони легко впадають у паніку і їм важко опанувати себе у складних ситуаціях.
Як правило, чоловік, який почав страждати синдромом кувад, починає відчувати його прояви вперше на третьому місяці вагітності дружини, потім (як і в жінок) зміни у звичках і відчуттях стають не такими вираженими, а наступний пік може статися на дев’ятому місяці.
Прояви вагітності практично такі ж самі, як і в жінок: чоловік відчуває нудоту, запаморочення, може бути блювота, розлад шлунка.
Якщо дружина не переносить якісь запахи чи продукти, втрачає апетит, або навпаки, їсть усе, що потрапить на очі, бідолашний чоловік робитиме те саме. Навіть, якщо жінка почне їсти їжу, на яку у нормальному стані ніхто навіть дивитися не може, її коханий і в цьому не відстане від неї.
Чоловік із синдромом кувад може відчувати біль у поясниці і животі, схожий на передродові потуги, а найгірше - він може страждати від того, що «тазові кістки розходяться», як у жінок під час росту плода.
Психічно йому також не легко: млявість, депресія, занепад сил - усе, що спостерігається у вагітної жінки, проявляється і у «вагітного чоловіка». Якщо вагітна дружина жахливо боїться родів, її коханий чоловік так само впаде в істерику. До того ж, часто капризи вагітних дружин аж ніяк не можна порівняти з тим, що творить «вагітний чоловік».
Іноді прояви синдрому можуть тривати до самих родів, тоді чоловік відчуватиме все, що і дружина, і навіть проявиться нетримання сечі (імітація відходу навколоплідних вод).
Основні симптоми цієї «хвороби» досить незвичні для чоловіка, але не смертельно страшні: вранішня слабкість, зниження або збільшення апетиту, нестандартні побажання в їжі, практично щоденна нудота та блювота (на голодний шлунок, або від якоїсь конкретної їжі, навіть від її вигляду), часті запори або, навпаки, проноси, шлункові або кишкові кольки, біль внизу живота, який іноді за характером і інтенсивності може навіть імітувати напад апендициту, біль в області попереку, зубний біль, а також так звані болі співпереживання або болі симпатії. На додачу, усі ці симптоми доповнюються емоційною нестійкістю, підвищеною дратівливістю, депресією, внутрішньою напругою, безсонням, примхливістю, крайнім егоцентризмом, нетерпимістю, неприйняттям інших точок зору на ту чи іншу проблему. Іще раз зазначу, що примхливість чоловіків у такий період значно перевищує жіночу.
Відчути себе Чоловіком
Співчуття, турбота, підтримка, увага - це норма для майбутнього татуся. Навіть найстриманіший у прояві своїх почуттів чоловік може змінитися у цей період. Жінці не варто турбуватися, що її «благовірний» від якого не дочекаєшся пестливих слів, раптом став сентиментальним. Усі емоції, що проявляються у цей період - варіанти норми.
Перед тим як робити серйозні висновки, і сам чоловік, і його дружина повинні зрозуміти, що причиною чоловічих страждань насамперед є страх, що він не впорається із роллю батька. Але ця невпевненість сидить так глибоко, що він сам не зізнається у цьому. Та фізіологічні прояви - це дзеркало неусвідомлюваного, і тут вже нічого не поробиш.
Було б добре, якби сама дружина допомогла своїй половинці відчути себе Чоловіком. Йому можна давати невеличкі, але важливі доручення, а після їх виконання чоловіка потрібно похвалити (чоловіків і у звичайному стані потрібно хвалити, а у такому «нестійкому» тим більше). Якщо «відродження» мужчини не діє, тоді варто звернутися до спеціаліста-психолога. Більшість чоловіків здивовано обуряться, адже для них необхідність психологічної допомоги абсолютно неприйнятна. Але впоратися із синдромом кувад без сторонньої допомоги у деяких випадках неможливо. Професійний психоаналіз допоможе чоловікові позбутися страхів, навчитися справлятися зі стресом і брати на себе відповідальність.
Таких чоловіків необхідно обмежити від подробиць перебігу вагітності та пологів. Поведінка майбутнього батька залежить від безлічі факторів. Перш за все, від його індивідуальних якостей, виховання в сім'ї, ставлення до власної сім'ї, дружини, від зрілості та вміння визнавати і нести відповідальність, від здатності боротися з цими труднощами, від бажання прийняти себе в абсолютно новій ролі: захисника, опори, годувальника. А от дружина повинна вибудувати теплі стосунки між чоловіком і малюком до народження, не прирікаючи коханого на фізичний або психологічний дискомфорт.
"Егоїст" №7 (16) 2013