Подумалось...
Приймаєш якесь рішення, таке звичайнісіньке рішення, аж ніяк не вплітаючи його в канву стратегії чи бодай тактики свого майбутнього життя-буття, а потім - бац - а ти вже заручник цього ж рішення. Або, гірше, - заручник свого не прийнятого рішення. І на питання "кто виноват?" точно знаєш відповідь, як не крути.