скарга на швейцарію
особливостю швейцарії є одні з найжорсткіших правил для іноземців у світі.
все почалося з того, що під час другою світовоїї війни швейцарці не пускали в свою країну євреїв, які могли б таким чином зберігти життя, ажде Швейцаря не була окупована Гітлером. Так вони залишали людей на своїх кордонах помирати від рук нацистів. Взагалі Швейцарію можна назвати центром світового антисемітизму. Гроші нациської партії ж досі не забрали зі швейцарських бінків. А ті гроші- в тому числі конфісковане майно людей страчених в концтаборах. А деякі євреї вкладали гроші в швейцарські банки маючи надію що візьмуть коли закінчиться війна. гроші і досі там, і навіть родичі тих людей які знають про існування рахунків не можуть забрати. Але я не про те.
Почнемо з того шо знайти роботу прямо з третьої країни у Швейцаії неможливо. Роботодавець має довести що на це місце не знайшлося жодного швейцарця, фноземця з вже існуючим дозволом на проживання або громадянина ЄС. І вже коли ніхто не знайшовся то можна брати громадян третіх країн. Жоден роботодавець не буде робити собі такого гемороя. Тобто переїхати в Швейцарію наприклад з України можна двома шляхами- возєдняння сімї та навчання (політичний притулок не розглядається, бо це вийняток для окремих країн, лише почувші про які хочеться їх оминати). Звісно на форумах траплялися люди які приїхали в Швейцарію по роботі але більшість з них спочатку потрапила в ЄС а потім в Швейцарію як я зрозуміла.
Потім для тих хто таки знайшов роботу існують "квоти іноземців". Кількість нових іноземців не може пеервищувати певної кількості. Це правда не стосується возєдняння родини та навчання. І якщо ви приїхали а в кантоні де ви приїхали вже забагато іноземців то вам видають папірець який замінює дозвіл на проживання до наступного періоду коли діють нові квоти. І з цим папірцем дууже важко знайти житло та укласти договір на мобільний телефон або страхівку. Такі правила, які порушують права людини діють і в інших країнах доречі.
Отримати швейцарське громадянство. все одно що виграти марафон на олімпійських іграх. Чула про випадки коли мігранти в третьому поколінні які вже народилися в Швейцарії не могли отримати паспортів. І до речі кошне місто або селосаме вирішує правила набуття громадянства своїх мешканців. В деяких містах є процедура голосування за нових громадян. Тобто вішається оголошення про те що такі то набувають громадянство. В такий день всі бажаючі збираються в ратуші та голосують і дискутують чи варто надавати громадянство співмешканцям. Борони Боже жити в такій громаді де таке роблять.
І наостанок історія з швейцарскього життя. Косовський албанець колись попросив притулок в ШВейцарії. Його пустили, він знайшов роботу, платив податки, винаймав житло. Але зробив одну помилку- не сказав що в ннього є дружина та діти в Косово щоб не платити аліментів чи податків, точно не знаю. І коли поліція дізналася то прийшла до нього о 5й ранку, відвезла до аеропорта та запхала в літак до Косово. Ось такі вони дикі ці швейцарці.
все почалося з того, що під час другою світовоїї війни швейцарці не пускали в свою країну євреїв, які могли б таким чином зберігти життя, ажде Швейцаря не була окупована Гітлером. Так вони залишали людей на своїх кордонах помирати від рук нацистів. Взагалі Швейцарію можна назвати центром світового антисемітизму. Гроші нациської партії ж досі не забрали зі швейцарських бінків. А ті гроші- в тому числі конфісковане майно людей страчених в концтаборах. А деякі євреї вкладали гроші в швейцарські банки маючи надію що візьмуть коли закінчиться війна. гроші і досі там, і навіть родичі тих людей які знають про існування рахунків не можуть забрати. Але я не про те.
Почнемо з того шо знайти роботу прямо з третьої країни у Швейцаії неможливо. Роботодавець має довести що на це місце не знайшлося жодного швейцарця, фноземця з вже існуючим дозволом на проживання або громадянина ЄС. І вже коли ніхто не знайшовся то можна брати громадян третіх країн. Жоден роботодавець не буде робити собі такого гемороя. Тобто переїхати в Швейцарію наприклад з України можна двома шляхами- возєдняння сімї та навчання (політичний притулок не розглядається, бо це вийняток для окремих країн, лише почувші про які хочеться їх оминати). Звісно на форумах траплялися люди які приїхали в Швейцарію по роботі але більшість з них спочатку потрапила в ЄС а потім в Швейцарію як я зрозуміла.
Потім для тих хто таки знайшов роботу існують "квоти іноземців". Кількість нових іноземців не може пеервищувати певної кількості. Це правда не стосується возєдняння родини та навчання. І якщо ви приїхали а в кантоні де ви приїхали вже забагато іноземців то вам видають папірець який замінює дозвіл на проживання до наступного періоду коли діють нові квоти. І з цим папірцем дууже важко знайти житло та укласти договір на мобільний телефон або страхівку. Такі правила, які порушують права людини діють і в інших країнах доречі.
Отримати швейцарське громадянство. все одно що виграти марафон на олімпійських іграх. Чула про випадки коли мігранти в третьому поколінні які вже народилися в Швейцарії не могли отримати паспортів. І до речі кошне місто або селосаме вирішує правила набуття громадянства своїх мешканців. В деяких містах є процедура голосування за нових громадян. Тобто вішається оголошення про те що такі то набувають громадянство. В такий день всі бажаючі збираються в ратуші та голосують і дискутують чи варто надавати громадянство співмешканцям. Борони Боже жити в такій громаді де таке роблять.
І наостанок історія з швейцарскього життя. Косовський албанець колись попросив притулок в ШВейцарії. Його пустили, він знайшов роботу, платив податки, винаймав житло. Але зробив одну помилку- не сказав що в ннього є дружина та діти в Косово щоб не платити аліментів чи податків, точно не знаю. І коли поліція дізналася то прийшла до нього о 5й ранку, відвезла до аеропорта та запхала в літак до Косово. Ось такі вони дикі ці швейцарці.