Графомани наступають
Потрапив мені нині до рук рукопис твору, який здобув перемогу в своїй номінації на "Коронації слова". Номінація - дитяча п'єса, тобто драматургічний твір для дітей. Визнаю, що прочитала лише 3 сторінки, тому на об'єктивність не претендую. Так лише, мої враження.
1) Почнімо з початку. Назва "Лісова царівна і Зорегляд", серед персонажів:Мавка, Перелесник, відьми-гадалки (!!!). Нічого не нагадує? А відьми чи то думають, чи гадають. А може, ворожать - то мали би називатися "ворожками"?
2) Далі - краще. Твір заявлений як віршована казка. Одразу скажу, що я не збиралася дочитувати до кінця, просто цього автора нам запропонували на розгляд як можливого автора дитячих віршів. Тобто я навмисне шукала ознаки графоманства звертала увагу на якість поетичної складової. Мій висновок - її немає. Уже на другій сторінці римуються: "кров-любов", "лесник-Перелесник", "жАдав-жаба". Тобто тут не одноразове приношення в жертву римі граматичних форм, бо в укр. мові інфінітивні форми закінчуються на -ти, а не на -ть; абсолютно неприроднє зміщення наголосу заради тої ж таки рими; нові слова? Бо слова "лесник" у словниках я не знайшла. І це лише по пам’яті, з перших трьох сторінок (рукопис у мене забрали, тому не маю нагоди навести більше прикладів). У мене виникло питання (і не одне), навіщо братися за віршовану форму? Хіба вірші - це лише невміння римувати? Якщо настільки нехтувати цією складовою, що опускатися до очі-ночі, кров-любов, то навіщо взагалі за це братися? Щодо казкової складової - не беруся нічого казати. А от щодо "для дітей", то з перших сторінок закручується інтрига - одна з мавок-русалок закохалася в лесника- Перелесника. Надзвичайно дитяча тема, чи не так? Оскільки тексту під руками не маю, то численних русизмів, калькувань просто навести приклади не можу. Але одразу стає очевидним, що авторка української мови, тобто мови, якою пише свій твір і подає на найкрутіший типу літ. конкурс, просто не знає. І це видно неозброєним оком.
І вже далі з інтерв*ю з нею я дізналася, що вона претендує на глибокий міфологічний зміст, бо ж дітям зараз цікаво лише фентезі, а тут нашому добру - мавкам і перелесникам пропадати! І говорить про це фактами з вікіпедії.
Мені цікаво:
невже не було з кого вибирати?
невже рівень журі настільки "високий", які не лише пропустили такий твір, але ще й відзначили його першою премією?
невже об'єктивністю тут і не пахне? я не хочу навмисне прив'язувати місто походження авторки до цього факту
Чому з'явився цей пост? Не лише тому, що останнім часом графомани заполонили мій простір - їх завжди було багато, а тому, що вони займають місце, де мають бути Справжні Поети, Письменники, талановиті і професійні. І дуже прикро, коли з різних причин доводиться тримати свою думку при собі, бо дуже часто безграмотні і бездарні пробивають стіни своїми бездарними римами і неспроможністю вибудувати стрункий логічний ланцюжок. Щонайменше. А твір пані з Донецька потрапив на очі. Нічого особистого.
1) Почнімо з початку. Назва "Лісова царівна і Зорегляд", серед персонажів:Мавка, Перелесник, відьми-гадалки (!!!). Нічого не нагадує? А відьми чи то думають, чи гадають. А може, ворожать - то мали би називатися "ворожками"?
2) Далі - краще. Твір заявлений як віршована казка. Одразу скажу, що я не збиралася дочитувати до кінця, просто цього автора нам запропонували на розгляд як можливого автора дитячих віршів. Тобто я навмисне шукала ознаки графоманства звертала увагу на якість поетичної складової. Мій висновок - її немає. Уже на другій сторінці римуються: "кров-любов", "лесник-Перелесник", "жАдав-жаба". Тобто тут не одноразове приношення в жертву римі граматичних форм, бо в укр. мові інфінітивні форми закінчуються на -ти, а не на -ть; абсолютно неприроднє зміщення наголосу заради тої ж таки рими; нові слова? Бо слова "лесник" у словниках я не знайшла. І це лише по пам’яті, з перших трьох сторінок (рукопис у мене забрали, тому не маю нагоди навести більше прикладів). У мене виникло питання (і не одне), навіщо братися за віршовану форму? Хіба вірші - це лише невміння римувати? Якщо настільки нехтувати цією складовою, що опускатися до очі-ночі, кров-любов, то навіщо взагалі за це братися? Щодо казкової складової - не беруся нічого казати. А от щодо "для дітей", то з перших сторінок закручується інтрига - одна з мавок-русалок закохалася в лесника- Перелесника. Надзвичайно дитяча тема, чи не так? Оскільки тексту під руками не маю, то численних русизмів, калькувань просто навести приклади не можу. Але одразу стає очевидним, що авторка української мови, тобто мови, якою пише свій твір і подає на найкрутіший типу літ. конкурс, просто не знає. І це видно неозброєним оком.
І вже далі з інтерв*ю з нею я дізналася, що вона претендує на глибокий міфологічний зміст, бо ж дітям зараз цікаво лише фентезі, а тут нашому добру - мавкам і перелесникам пропадати! І говорить про це фактами з вікіпедії.
Мені цікаво:
невже не було з кого вибирати?
невже рівень журі настільки "високий", які не лише пропустили такий твір, але ще й відзначили його першою премією?
невже об'єктивністю тут і не пахне? я не хочу навмисне прив'язувати місто походження авторки до цього факту
Чому з'явився цей пост? Не лише тому, що останнім часом графомани заполонили мій простір - їх завжди було багато, а тому, що вони займають місце, де мають бути Справжні Поети, Письменники, талановиті і професійні. І дуже прикро, коли з різних причин доводиться тримати свою думку при собі, бо дуже часто безграмотні і бездарні пробивають стіни своїми бездарними римами і неспроможністю вибудувати стрункий логічний ланцюжок. Щонайменше. А твір пані з Донецька потрапив на очі. Нічого особистого.