Хто тут?
Свої дитячі страхи я вже давно переборола - я не боюся вночі, не вмикаючи світла, ходити по квартирі. Але тепер боюся химерно стану свідомості, коли нібито і не спиш, але ще повністю не прокинувся.
Уночі я прокинулася від того, що замерзла. Встала, взяла з шафи теплішу ковдру, смачно в неї закуталась, відвернулася до стіни... І тут голлемський голос єхидно запитав: "Хо-о-лодно?" Я прочитала "Отче наш" і вирішила перевернутися, щоб перевірити місцевість на наявність чужорідних тіл. Я вже готова була побачити якусь істотку на кушетці поряд з ліжком. Нікого не було. І тут голлем пробурчав у мене в шлунку.
Мораль №1. Не вечеряти - це добре, але страшно.
Мораль №2. Не слід спати самій.
Уночі я прокинулася від того, що замерзла. Встала, взяла з шафи теплішу ковдру, смачно в неї закуталась, відвернулася до стіни... І тут голлемський голос єхидно запитав: "Хо-о-лодно?" Я прочитала "Отче наш" і вирішила перевернутися, щоб перевірити місцевість на наявність чужорідних тіл. Я вже готова була побачити якусь істотку на кушетці поряд з ліжком. Нікого не було. І тут голлем пробурчав у мене в шлунку.
Мораль №1. Не вечеряти - це добре, але страшно.
Мораль №2. Не слід спати самій.