Мокша: У нас замість стилю - ідеї
матеріал не мій, дуже сподіваюсь, що вам буде цікавий, це про той одяг, який ми продаємо у своїй крамничці і про тих людей, яких я люблю, з якими працюю )
Ось вже кілька років їхня вдяганка зачіпає та вирізняє серед натовпу... Сміливі форми та природність матеріалу - льон, не залишає байдужими навіть найгламурніших міщан. Втілюючи свій принцип «на межі», Мокші роблять вільний, простий та водночас сучасний одяг, у якому було б зручно і дітям землі і дітям асфальту...
Звідки взялася Мокша та чого вона прагне Рукотвори дізнавалися у головного натхненника проекту Сашка Бо-Гі.
Передумови проекту
Як взагалі виник проект «Мокша»? Що підштовхнуло до його створення? Розкажіть про передумови.
Випадково. Чи скоріше не випадково. Жили собі своїми думками, а довелось втілювати їх у одяг. При чому тут одяг? При чому тут ми до одягу? Але тепер треба вчитися говорити до людей через одежину. Спілкуватися з ними, сперечатися, друзякатися. А от передумови - то вже випадковість. Думали робити одне, а почали зовсім інше. Бо так.
З чого ви починали? Чи пам’ятаєте перші обговорення/дискусії зі своїми колегами з приводу організації виробничого процесу та дизайну майбутнього вбрання?
Ми починали з молодого вина. Попереднього дня вигадував модель після основної роботи, наступного розробляв вишивку і вже ввечері біг до Юрка «вишивати». Бо він вміє робити смачнюче вино…Отак і народилася наша перша «колекція». Багато не обговорювали, бо вс, що робили було вперше і питань майже не було. Це зараз вже «спеціалісти» і стоїмо там всі - міркуємо.
Чому почали займатися саме одягом?
Ну, а чим же ж ще. Близько до людей. Бо скатертини якось не то. Хоча і їх хочемо поробити.
Чи всі люди у команді є професійними дизайнерами?
Аж, ніхто.
Тоді як ви навчилися швейної справи?
Та ше не навчилися. Книжки, люди, практика.
Ідеологія
Що означає слово «мокша» і чому саме така назва вашої торгової марки? Яку основну ідею через одяг ви несе між люди?
Ідей багато різних. Вони навіть можуть протирічити одна одній, якщо дивитися на них з боку. Напрямок кожної ідеї наполовину залежить від кола сприймаючих наше «повідомлення». А говорити хочеться до різних людей і від того говориться різне. Нас можна окреслити скоріше за мотивацією, бажанням та методиками донесення повідомлень.
Раніше у дизайні одягу ви широко використовували вишивку в дусі трипільської графіки та написи з цитат Б.І. Антонича. Зважаючи на останні моделі, зараз ніби від цього трохи відійшли. Чи це лише на перший погляд?
Ми скачемо від теми до теми, бо не маємо зараз можливості розкрити ті теми досить широко та глибоко. І Трипілля і Антонич заслуговують на великий об’єм праці. Сподіваюсь ми ще повернемось до цього, бо в них багато чого співзвучного з «Мокшею».
Розкажіть про еволюцію дизайнерських мотивів в одязі «Мокша».
Наші мотиви, на сьогодні - акцентування деяких пластів культури, які десь є основою нашого світогляду. Як на мене, то це ще не еволюція, а стан визрівання.
Чому саме з льону шиєте одяг?
Перше, натуральна тканина. Друге, притаманна нашому регіону. Третє, має багато цінних властивостей, в тому числі виховну, бо дуже мнеться. Четверте, світоглядно співпадає з нашою естетикою - простота.
Які ще види тканин використовуєте?
Із задоволенням працюємо з бавовною, і якби було більше її вибору, то ширше б використовували. На зиму підключаємо вовняні тканини.
Чула, що ви уникаєте відвертої реклами, скажімо на білбордах? А також чи прагнете влаштувати показ мод своїх колекцій на професійній сцені?
Реклама в сучасних формах протирічить нашій концепції чесності та простоти. Ясно, що ми маємо сповістити народ, ясно, що донести треба і стан емоційний і нагадати знов, тобто все, як в рекламі. Але та реклама, що є зараз, агресивно проштовхує в мозок, а це вже агресія інформативна. Рекет.
Те саме з фешн індустрією. Вона на інше націлена. Ми не хочемо робити бізнес, хочемо триматися гармонії, межі. Це знову ж таки відомо, що в Європі діють принципи сталої економіки - там люди вже практикують життя помірне.
Мені здається шо не можна туди лізти (у професійний модельний бізнес - авт.). Це як про державу і касти, пам’ятаєш говорили? То вже інший устрій, там інші правила буття, ми проти цього.
А свій стиль, у якому творите, як би описали, назвали?
Ну , не знаю. Нема, мабуть, стилю. Є ідеї, які можуть дозволити піти в будь-який стиль.
Організація шитва
Скільки людей працює над виготовленням одягу?
Зараз біля десяти всього. Двоє дизайнерів, два конструктори, закрійник та швачки. Ми всі непрофесіонали. Ясно, що кожен десь має основні поняття по спеціалізації, а деякі багату практику, але те, що виходить з-під голки, як готове, то майже кожен раз нові рішення, при тому спільні. Цей одяг міняє і виробників. Тому ми за непрофесійність, бо вона будить людей до творчої роботи. Та й цікаво стає працювати! А від того життя не марно витрачається… та це ціла тема окрема.
В якому місці ви творите одяг і за яких умов це відбувається?
В нас є приміщення, розташоване в колишній промзоні на мальовничому березі Південного Бугу. З одного боку цього приміщення напіврозвалений цегельний завод вартий уваги, як декорації до фільму про війну, а з іншого - полинове поле з виходами подільського граніту, яке стелиться до бурхливих перекатів річки. А ми - на межі.
Чи плануєте розширювати кадрову і виробничу базу?
Та планувати поки не виходить, але бажання є велике. Та й ідей вистачає, та й можливості територіальні є. А чого не вистачає? Може однодумців, бо сам все не охопиш.
У який спосіб поширюєте одяг Мокші серед людей?
Фестивалі, інтернет, магазини, з якими співпрацюємо та найголовніше від людини до людини. Ми особливо не використовуємо різні там рекламні технології, не наше воно, тому приємно бачити, як серед людей наш одяг вибирає своїх. Якось воно по-чесному, чи що. Таке відчуття, що ми ніби здружуємось з тими, хто бере на себе сміливість носити «Мокшу». Бо ми самі носимо наш одяг і знаємо по собі, чого те носіння варте.
Чи достатньо прихильників такого одягу?
Не знаю, чи достатньо, але є вже трохи. Ми б дуже хотіли, щоб нас сприймали більше і глибше. Розуміючи, що не можна перетворюватись на масовий одяг, ми намагаємося максимально урізноманітнювати ідеї, дизайни, види продукції.
Мокша - це прибуткова справа?
Буде прибуткова. Поки ми в стадії розвертання і про прибутки ще не знаємо. Ясно, що вони потрібні, але ми йдемо трохи іншим шляхом. Прибутки це одна з цілей, до якої ми прагнемо, і водночас не найголовніша. Є інші важливі чинники нашого існування, як філософсько-соціально-бізнесового проекту. Ми пробуємо налаштувати свою роботу-життя якось гармонійно. І знаєте що? Це досить важко. Бо оточення діє зовсім інакше, інколи до протилежного.
Мокша як спосіб життя
Так здається, що Мокша це не тільки торгова марка з пошиву одягу, а й певний спосіб життя та світобачення. Чи справді це так?
Так. Ми пробуємо втілювати своє бачення способу життя. Кожен стиль в одязі - від загальних тенденцій моди до локальних субкультурних течій - пропонує чи підтримує якийсь спосіб життя. Хто свідомо, а хто ні, вкладають людям в голови якусь картинку світу, якісь моделі поведінки, якусь мораль. Ми з тих, хто робить це свідомо. Мало того, для нас це, мабуть, головне. Може наше бачення трохи незвичне для людей, але для нас, то і є показник чогось нового, бо те, що вже є, нас не влаштовує.
Яким ви бачите світ?
Хтось сказав, що ми робимо український дзен. Може і так. Плескаємо однією долонею, поки не натрапимо на другу.
Вивідувала Катерина Качур
Джерело статті: http://rukotvory.com.ua/rozmovy/2009/03/moksha-u-nas-zamist-stylyu-ideji/
Нагадую, що наш магазин знаходиться за адресою: Київ, Пушкінська 31-б
групи у мережах: http://www.facebook.com/pravdab vkontakte.ru/bopravda
Ось вже кілька років їхня вдяганка зачіпає та вирізняє серед натовпу... Сміливі форми та природність матеріалу - льон, не залишає байдужими навіть найгламурніших міщан. Втілюючи свій принцип «на межі», Мокші роблять вільний, простий та водночас сучасний одяг, у якому було б зручно і дітям землі і дітям асфальту...
Звідки взялася Мокша та чого вона прагне Рукотвори дізнавалися у головного натхненника проекту Сашка Бо-Гі.
Передумови проекту
Як взагалі виник проект «Мокша»? Що підштовхнуло до його створення? Розкажіть про передумови.
Випадково. Чи скоріше не випадково. Жили собі своїми думками, а довелось втілювати їх у одяг. При чому тут одяг? При чому тут ми до одягу? Але тепер треба вчитися говорити до людей через одежину. Спілкуватися з ними, сперечатися, друзякатися. А от передумови - то вже випадковість. Думали робити одне, а почали зовсім інше. Бо так.
З чого ви починали? Чи пам’ятаєте перші обговорення/дискусії зі своїми колегами з приводу організації виробничого процесу та дизайну майбутнього вбрання?
Ми починали з молодого вина. Попереднього дня вигадував модель після основної роботи, наступного розробляв вишивку і вже ввечері біг до Юрка «вишивати». Бо він вміє робити смачнюче вино…Отак і народилася наша перша «колекція». Багато не обговорювали, бо вс, що робили було вперше і питань майже не було. Це зараз вже «спеціалісти» і стоїмо там всі - міркуємо.
Чому почали займатися саме одягом?
Ну, а чим же ж ще. Близько до людей. Бо скатертини якось не то. Хоча і їх хочемо поробити.
Чи всі люди у команді є професійними дизайнерами?
Аж, ніхто.
Тоді як ви навчилися швейної справи?
Та ше не навчилися. Книжки, люди, практика.
Ідеологія
Що означає слово «мокша» і чому саме така назва вашої торгової марки? Яку основну ідею через одяг ви несе між люди?
Ідей багато різних. Вони навіть можуть протирічити одна одній, якщо дивитися на них з боку. Напрямок кожної ідеї наполовину залежить від кола сприймаючих наше «повідомлення». А говорити хочеться до різних людей і від того говориться різне. Нас можна окреслити скоріше за мотивацією, бажанням та методиками донесення повідомлень.
Раніше у дизайні одягу ви широко використовували вишивку в дусі трипільської графіки та написи з цитат Б.І. Антонича. Зважаючи на останні моделі, зараз ніби від цього трохи відійшли. Чи це лише на перший погляд?
Ми скачемо від теми до теми, бо не маємо зараз можливості розкрити ті теми досить широко та глибоко. І Трипілля і Антонич заслуговують на великий об’єм праці. Сподіваюсь ми ще повернемось до цього, бо в них багато чого співзвучного з «Мокшею».
Розкажіть про еволюцію дизайнерських мотивів в одязі «Мокша».
Наші мотиви, на сьогодні - акцентування деяких пластів культури, які десь є основою нашого світогляду. Як на мене, то це ще не еволюція, а стан визрівання.
Чому саме з льону шиєте одяг?
Перше, натуральна тканина. Друге, притаманна нашому регіону. Третє, має багато цінних властивостей, в тому числі виховну, бо дуже мнеться. Четверте, світоглядно співпадає з нашою естетикою - простота.
Які ще види тканин використовуєте?
Із задоволенням працюємо з бавовною, і якби було більше її вибору, то ширше б використовували. На зиму підключаємо вовняні тканини.
Чула, що ви уникаєте відвертої реклами, скажімо на білбордах? А також чи прагнете влаштувати показ мод своїх колекцій на професійній сцені?
Реклама в сучасних формах протирічить нашій концепції чесності та простоти. Ясно, що ми маємо сповістити народ, ясно, що донести треба і стан емоційний і нагадати знов, тобто все, як в рекламі. Але та реклама, що є зараз, агресивно проштовхує в мозок, а це вже агресія інформативна. Рекет.
Те саме з фешн індустрією. Вона на інше націлена. Ми не хочемо робити бізнес, хочемо триматися гармонії, межі. Це знову ж таки відомо, що в Європі діють принципи сталої економіки - там люди вже практикують життя помірне.
Мені здається шо не можна туди лізти (у професійний модельний бізнес - авт.). Це як про державу і касти, пам’ятаєш говорили? То вже інший устрій, там інші правила буття, ми проти цього.
А свій стиль, у якому творите, як би описали, назвали?
Ну , не знаю. Нема, мабуть, стилю. Є ідеї, які можуть дозволити піти в будь-який стиль.
Організація шитва
Скільки людей працює над виготовленням одягу?
Зараз біля десяти всього. Двоє дизайнерів, два конструктори, закрійник та швачки. Ми всі непрофесіонали. Ясно, що кожен десь має основні поняття по спеціалізації, а деякі багату практику, але те, що виходить з-під голки, як готове, то майже кожен раз нові рішення, при тому спільні. Цей одяг міняє і виробників. Тому ми за непрофесійність, бо вона будить людей до творчої роботи. Та й цікаво стає працювати! А від того життя не марно витрачається… та це ціла тема окрема.
В якому місці ви творите одяг і за яких умов це відбувається?
В нас є приміщення, розташоване в колишній промзоні на мальовничому березі Південного Бугу. З одного боку цього приміщення напіврозвалений цегельний завод вартий уваги, як декорації до фільму про війну, а з іншого - полинове поле з виходами подільського граніту, яке стелиться до бурхливих перекатів річки. А ми - на межі.
Чи плануєте розширювати кадрову і виробничу базу?
Та планувати поки не виходить, але бажання є велике. Та й ідей вистачає, та й можливості територіальні є. А чого не вистачає? Може однодумців, бо сам все не охопиш.
У який спосіб поширюєте одяг Мокші серед людей?
Фестивалі, інтернет, магазини, з якими співпрацюємо та найголовніше від людини до людини. Ми особливо не використовуємо різні там рекламні технології, не наше воно, тому приємно бачити, як серед людей наш одяг вибирає своїх. Якось воно по-чесному, чи що. Таке відчуття, що ми ніби здружуємось з тими, хто бере на себе сміливість носити «Мокшу». Бо ми самі носимо наш одяг і знаємо по собі, чого те носіння варте.
Чи достатньо прихильників такого одягу?
Не знаю, чи достатньо, але є вже трохи. Ми б дуже хотіли, щоб нас сприймали більше і глибше. Розуміючи, що не можна перетворюватись на масовий одяг, ми намагаємося максимально урізноманітнювати ідеї, дизайни, види продукції.
Мокша - це прибуткова справа?
Буде прибуткова. Поки ми в стадії розвертання і про прибутки ще не знаємо. Ясно, що вони потрібні, але ми йдемо трохи іншим шляхом. Прибутки це одна з цілей, до якої ми прагнемо, і водночас не найголовніша. Є інші важливі чинники нашого існування, як філософсько-соціально-бізнесового проекту. Ми пробуємо налаштувати свою роботу-життя якось гармонійно. І знаєте що? Це досить важко. Бо оточення діє зовсім інакше, інколи до протилежного.
Мокша як спосіб життя
Так здається, що Мокша це не тільки торгова марка з пошиву одягу, а й певний спосіб життя та світобачення. Чи справді це так?
Так. Ми пробуємо втілювати своє бачення способу життя. Кожен стиль в одязі - від загальних тенденцій моди до локальних субкультурних течій - пропонує чи підтримує якийсь спосіб життя. Хто свідомо, а хто ні, вкладають людям в голови якусь картинку світу, якісь моделі поведінки, якусь мораль. Ми з тих, хто робить це свідомо. Мало того, для нас це, мабуть, головне. Може наше бачення трохи незвичне для людей, але для нас, то і є показник чогось нового, бо те, що вже є, нас не влаштовує.
Яким ви бачите світ?
Хтось сказав, що ми робимо український дзен. Може і так. Плескаємо однією долонею, поки не натрапимо на другу.
Вивідувала Катерина Качур
Джерело статті: http://rukotvory.com.ua/rozmovy/2009/03/moksha-u-nas-zamist-stylyu-ideji/
Нагадую, що наш магазин знаходиться за адресою: Київ, Пушкінська 31-б
групи у мережах: http://www.facebook.com/pravdab vkontakte.ru/bopravda