"Четвер" у "Дзизі"
Славну післяднину 90-ї річниці великаго жавтневавого путча виїзна дирдакція "Четверга" (часопису ексів і фізій, аффтарів і аватарів) у складі Біг Брозера Іздрика та синочка його непутьового Дапікса відзначила презентаціїю дурнала "Чітвєрьг" в львівському кафе "Йула" (йак гаварят западенці - Дзизі).
Офіційне засідання розпочалося одразу, як тільки дим від цигарок очікувальних пошанувальників славетного жовтня Четверга досяг тієї тонкої межі, коли ще кібер-мутанти залишаюццо спроможними дихати, але сучі папарацці-чистоплюйі з мильницями надовго позбавляйуццо можливості поткати зі спалахом. Як і водиццо на партійних форумах такого високого і відповідального для країни рівня, зачєли з обирання президії. Тимчасово головуючий кросавчєґ Іздриґ проpingував аудиторію на предмет наявності і виявивши, шо найбільші оплески збирають запити на кшталт "Четвер айтой, аффтара в мазабік, піши ісчо", перейшов на лічності із тезою: "Іздрик ґовно, пора в ацтавку...?" В залі повисла тиша. Члени і піські 37 з'їзду презентації 28-го числа хитро мовчали. Скориставшись цим, кросавчєґ Іздриґ проголосив себе головуючим з'їзду і без оголошення війни Чілі, а також паприці і кориці, як і тез збіговиська розпочав.
Його величність Лисина, виступив із промовою, в котрій вкотре і не в останнє виклав байку про свого однопартійного брата і соратника Влодка Кауфмана, із котрим в пику світовому інтернетізму, будучі закомплексованими старими пердунами, але доволі освіченими і надроченими [аби дешево не палитиси], вирішили поховати інтернет. Власне це був іх первинний задум. І мислили вони це зробити новітніми творчими засобами. Але вчасно схаменулиси, що дохтір із шприцом може образиццо, і попустилиси до меншого - поховати тіко же-же.
Політична ситуація в ті буремні роки була такою, що гон гоном, а бабкі нада зарабативать - далі пустого трьопу не пішло. Однак спогади про львів'янина ґатічно прикрасили виступ Великого Брата і троха помастили лоєм серця львів'ян-лоєнян.
Свєточ не обійшов увагою і красним слівцем широко знаного у вузьких колах чіловєка-компутера
dehfolt'а, котрий склепав нівїбенну прогу, що дозволили афтоматично фігачити тексти пролетарів жижиістів-на сторінки дурналу.
Оскільки львівські депутати 28-го з'їзду були на порядок компетентніші у тонкощах ЖиЖи і Четверга, аніж Станіславські члени порлітбюро, на очах бтька сучукрліту стало волого. З'явилася перша сльоза, а за нею від умілєнія за нехіло прожитиє годи і в прєвкушєніі нехілого навару вклюючивсі цілий душ. Як вірно відмітив депутат від Чукотки із гальорки - мусили б видавати дурнал у рулонному варіанті, який адекватніше блоґпостовій формі кєкстів. Аби не потекла туш із очей, Свєточ ціхонько скіпнувся з трибуни передавши мікрофон файній цьоці і хлопчику із політехівського саморобного театру.
Вони стильно, случно, із розчуленням, дастойним паджогом (мальчєґ) і гламурним умілєнієм (цьоця) вибірково зачитували кєксти рішень 28 політбюро. Зал аплодував сидячи. (За нігласнойу вказівкою, вища форма виразу фанатичності і причетності не може бути вище 70 см, а тільки пацталом).
Троха відпочивши, коли вже дим в залі був таким коромислом, що і я собі такого в творчому угарі не дозволяю, все ще розчулений Батько просив і отримав у авдиторії дозвіл "Поміняти настрій". Сів за рояль і зуграв мурку. Театрали читали тексти під музику.
Зал був у тихому ахує.
Фактично все скінчилося. Але джентельмени на людях не кінчают, тому ЮІ вдався до ігр в демократію, натєг на лисину перуку, пілючив в потилицю USB модем (Юрко, пора вже юзати Wi-Fi, інтегрований в підкорку) і перейшов до дебатів із народом, передавши свій замацаний фалосимулякр, який встидливо називав "мікрофон", - в народ. Розтащєний піпл із великою приємністю мацав його "бо його тримав сам Ю", питав аски і поджекуди отримував ансєри.
За тим все плавно і мєконько перейшло до актів брачі-дачі афтограхвів Класика і Головуючого. Фром тайм ту час Ю із виряченими очима і хтивою посмішкою вибігав в кулуари де йому малолєтні німфетки смоктали міньєта або ж він [як то він за його словами полюбляє] "пердолив в дупцю" недостатньо ввічливих мальчиків.
Афтограхви були безкоштовні, ціни на/за статеві стосунки аффтару невідомі...
ЗИ: в клюбі "Йула/Дзига" виявляється дуже смачна кухня і супер ввічливі офіціянтки. Щоправда для проходу скрізь натовп із клієнтськім замовленням їм бракувало криголама фанатолома.
ЗИ2: ОЧЄНЬ ПРОСЮ братів-фотографів із ніконами вислати мені фотки де є йа, кросавчєг. Йа - це той, що було в чорних окулярах із D80 :-)
Цьом-па-па.