Сьогодні проводили закритий допремєрний показ фільму "Висоцький. Спасибі, що живий", у кінотеатрі Оскар. Чесно кажучи, пишу цей пост з певним полегшенням... бо за останній тиждень, час підготовки, якось фізично і морально виснажений... Але порівняно з моєю колегою Галиною, яка займалася та відповідала за основну частину організації, у мене лише легкий недосип :)
Сьогодні ж вперше поспілкувався тет-а-тет зі справжнім актором кіно та театру. Після прес-конференції, супроводжував до аеропорту Андрія Смолякова, який зіграв роль КГБшника у фільмі. Він більш відомий за ролями у серіалі "Поверення буржуя" та "Штрафбат". Смоляков приїхав спеціально на зустріч з пресою зранечку, разом зі сценаристом фільму та сином Володимира Семеновича - Нікітою Висоцьким, і вже сьогодні мав летіти назад до Москви.
Дуже приємна і відверта людина. Я навіть не очікував. Спілкувалися про різне. Почали з пробок у Києві та Москві (порівнювали), продовжили темою про швидкоплінність життя та поспіх людей проживати його. Говорили про фільм "Висоцький. Спасибі, що живий" та обговорювали різні деталі. Зокрема, обмінялися з ним найулюбленішими сценами з фільму. Він згадав про сцену зі своєю участю, де він забирає паспорт у героїні Акіншиної - Тетяни, і відпускає з "ліками". А я чесно відповів, віддавши перевагу сцені, коли у Висоцького було видіння, під час інфаркту, коли той витягував Волгу-таксі зі своїми дітьми та дружиною, з багнюки взимку... Витягував себе з того світу.
У мене не було можливості задати запитань актору та Нікіті Висоцькому на прес-конференції, хоча цікавість так і розпирала, я допомагав з мікрофонами... то ж перепросивши, мав дяку і отримав пару відповідей. Андрій, не сподівано і з великим інтузіазмов, ніби прес-конференції і не було, відповідав та обговорював зі мною фільм, задум та деякі деталі сценарію. Приємно вразила його проникливість та пристрасть з якою він говорив про кіно.
Згадав я і про те, що фільм виходить в дуже цікавий відрізок часу. На цьому тижні стартувала політична гонка на президентських виборах у Росії, а я зауважив що Висоцький у епоху радяньского союзу, був свого роду символом свободи та прагнення до кращого майбутнього, бунтарства до системи... Андрій Смоляков вічливо відповів, що це випадковість :) більше того, поділився секретом, що "майбутній президент" (?!) вже подивився фільм (!!!) Коли я запитав "...і як йому?", була відповідь "Плакав". От такої ;)
А ще, коли ми стояли у пробці на вул.Набережно-Хрещатицькій, Андрій Смоляков не витримав і попросив відкрити двері... і тримаючи двері фургона однією рукою, іншою курив із задоволенням цигарку і розглядав старі будівлі Подолу :) екстремал-курець.
Ще я дізнався, що Смоляков любить футбол, а коли я намагався вгадати його улюблений клуб: "ЦСКА?", то він відмахнувся "За ЦСКА я вболіваю лише баскетбольний клуб..." :) цікаво. Також згадали ми про ЄВРО-2012, а також що в України почав розвиватися хокей.
По дорозі актор, побачивши афішу, що інформувала про гастролі його Театру в Києві, зрадів і згадав декілька цікавинок та зауважив про своїх друзів, що були на афіші. А також побачивши Олексія Горбунова на борді, який рекламує винний маркет "Поляна", по доброму пожартував і розповів про свою принциповість що до зйомок у рекламі. Не любить цього.
Аеропорт Бориспіль. Термінал С. Переплутали термінали... Термінал В. Андрій Смоляков проходить реєстрацію. Таможня. Щасливої дороги і мякого приземлення.
P.S. Гарна людина, чудовий актор Андрій Смоляков... прекрасний фільм - "Висоцький. Спасибі, що живий". Рекомендую!