Спогади та пиво
Пам'ятаю ті часи (студенство), коли не було ні одного тижня, щоб ми не збиралися з друзями випити пива і потрепатися (мужики ніколи не трепаються, вони суворо та лаконічно обговорюють жінок:).
Раніше не було грошей, ніхто особливо ніде не працювати, лише різні "студентські" халтурки, але пиво вживали доволі стабільно. Два-три рази на тиждень, ввечері "на районі". А були такі легендарні тижні, коли кожен день по пляшці... Ніколи не забуду "наше місце" :) сходи на 4 та 9 поверхах :)) ну і вулиця звичайно.
Зараз ситуація дуже змінилася. 90% тих пацанів одружені, або є потенційна дружина і зустрічаємося ми лише коли вже дуже занудьгуємо один за одним, або з приводу якогось свята (день народження, червоні дні календаря, чи "свято футболу"). Коли дружин немає :) все як колись було, теми та гумор не змінився :)) "жопно-сортірні" жарти нашефсе. І пиво почали вживати меньше і більш стримано. Мабуть :)
Особисто я вживаю пиво дуже рідко, і не багато. Ну по перше, я майже у всьому намагаюся притримуватися думки "що занадто, то не здраво", а по друге я ніколи не пью пиво один. "Пити пиво" - це колективне заняття. Ще у мере є така звичка, яку я перейняв у свого товариша Міши, це куштувати новий сорт пива, пробувати щось нове.
На цьому тижні було приємно знову зустрітися зі старими друзяками, випити пива, поділитися новинами. Куштувати нові сорти пива, які зараз активно рекламують. Першим був "Білий Лев" Львівського, далі "Жатецький Гусь" і на останок "Парове" від відчизняного пивзаводу "Поділ".
"Білий Лев" дуже схожий на "Біле" Чернігівське, але не таке солодкувате. "Жатецький Гусь", як на мене занадто м'який. А от "Парове" мені дуже сподобалося :) вміро солоду та хмелю, приємний глибокий смак і наше :) київське.
Особливий смак породив цікавість, яка привела мене на фірмовий сайт пива. Як пояснює та обіцяє опис на сайті, "Парове" зварене за особливою рецептуроюз унікальною паровоютехнологією варки: Спочатку ячмінь для замочується та пророщується у такий саме спосіб як і для будь-якого іншого пива. А от далі - починаються цікаві особливості. Через деякий час зерно додатково зволожується та збільшується висота шару, що пророщується. І в цей момент вентиляція солоду припиняється. Однак, зерно продовжує дихати і повітря поступово розігрівається до високих температур. Наступає справжнісінький «парниковий ефект» у мініатюрі. Звучить круто :)
В основному, я віддаю перевагу та довіряю тим сортам пива, що зберігаються не більше 30 діб. Подільське "Парове", саме те що треба :) рекомендую. Ось Вам лінк, де можна придбати "Парове", щоб довго не шукати по "сільпам та кишеням" :)
Звичайно, це чоловіча логіка :)) але як не крути, немає нічого кращого ніж компанія старих Друзів за кухлем прохолодного українського пива :)
P.S. А ще я їду на цих вихідних копати картоплю... Друзі у походах, на морях та океанах, а я на плантацію... і коли це все закінчиться... Кому ще таке "щастя" привалило? :(
Раніше не було грошей, ніхто особливо ніде не працювати, лише різні "студентські" халтурки, але пиво вживали доволі стабільно. Два-три рази на тиждень, ввечері "на районі". А були такі легендарні тижні, коли кожен день по пляшці... Ніколи не забуду "наше місце" :) сходи на 4 та 9 поверхах :)) ну і вулиця звичайно.
Зараз ситуація дуже змінилася. 90% тих пацанів одружені, або є потенційна дружина і зустрічаємося ми лише коли вже дуже занудьгуємо один за одним, або з приводу якогось свята (день народження, червоні дні календаря, чи "свято футболу"). Коли дружин немає :) все як колись було, теми та гумор не змінився :)) "жопно-сортірні" жарти нашефсе. І пиво почали вживати меньше і більш стримано. Мабуть :)
Особисто я вживаю пиво дуже рідко, і не багато. Ну по перше, я майже у всьому намагаюся притримуватися думки "що занадто, то не здраво", а по друге я ніколи не пью пиво один. "Пити пиво" - це колективне заняття. Ще у мере є така звичка, яку я перейняв у свого товариша Міши, це куштувати новий сорт пива, пробувати щось нове.
На цьому тижні було приємно знову зустрітися зі старими друзяками, випити пива, поділитися новинами. Куштувати нові сорти пива, які зараз активно рекламують. Першим був "Білий Лев" Львівського, далі "Жатецький Гусь" і на останок "Парове" від відчизняного пивзаводу "Поділ".
"Білий Лев" дуже схожий на "Біле" Чернігівське, але не таке солодкувате. "Жатецький Гусь", як на мене занадто м'який. А от "Парове" мені дуже сподобалося :) вміро солоду та хмелю, приємний глибокий смак і наше :) київське.
Особливий смак породив цікавість, яка привела мене на фірмовий сайт пива. Як пояснює та обіцяє опис на сайті, "Парове" зварене за особливою рецептуроюз унікальною паровоютехнологією варки: Спочатку ячмінь для замочується та пророщується у такий саме спосіб як і для будь-якого іншого пива. А от далі - починаються цікаві особливості. Через деякий час зерно додатково зволожується та збільшується висота шару, що пророщується. І в цей момент вентиляція солоду припиняється. Однак, зерно продовжує дихати і повітря поступово розігрівається до високих температур. Наступає справжнісінький «парниковий ефект» у мініатюрі. Звучить круто :)
В основному, я віддаю перевагу та довіряю тим сортам пива, що зберігаються не більше 30 діб. Подільське "Парове", саме те що треба :) рекомендую. Ось Вам лінк, де можна придбати "Парове", щоб довго не шукати по "сільпам та кишеням" :)
Звичайно, це чоловіча логіка :)) але як не крути, немає нічого кращого ніж компанія старих Друзів за кухлем прохолодного українського пива :)
P.S. А ще я їду на цих вихідних копати картоплю... Друзі у походах, на морях та океанах, а я на плантацію... і коли це все закінчиться... Кому ще таке "щастя" привалило? :(