прагулки ящіком. мімуари.
ше якихось три місяці тому в мене народилася друга доця.взяу отпуск на тиждень і празднував... тоді ше я тіхонько журналюжив на теплому і бєзопасному каналє стб...і рішил я разомять булкі. далі події розвертались с фіїрічєской скоростью. обхідний листок на стб підписував тиждень...оформлєнія на прікрасну должность спіціяльний корєспондєнт на трк
( Read more... )
Доброго дня, Денисе (думаю, хоч ім'я я вгадала).
Мене звуть Олена.
Хочу звернутися до вас ось із чим. Я працюю піар-менеджером у правозахисній дитячій організації, що допомагає соціальним сиротам Донецької та Луганської областей. Зараз ми намагаємося допомогти дівчинці Наталці, яка свого часу потрапила до сюжету Лесі Штогрин у програмі "За вікнами". В сюжеті йшлося зокрема про Торезький дом дітей-інвалідів, вихованкою якого вона є. Це та сама дівчинка, яка вписала і читала в сюжеті.
Зараз їй 28. Рік назад вона нарешті знайшла в собі сили почати боротися за своє звільнення. Нюанс поягає в тому, що що вона дієздатна та повнолітня, інвалід 2 групи з діагновоз легка розумова відсталість без розладів поведінки. Але діє положення про роботу інтернатних психоневрологічних закладів, згідно з яким її можуть відпустити лише за заявою її родичів, опікунів або піклувальників.
Родичів у неї немає - батьки відмовилися від неї у ранньому дитинстві. Опіку над нею отримати неможливо - вона повнолітня та дієздатна.
Одним слово, цілий рік наш юрист переписувався з різного роду інстанціями аж до самого міністерства праці та соцзахисту. Всі вони слали нам відписки, цитуючи згадане положення, яке, доречі, обмежує конституційні норми, що неприпустимо в принципі.
Поки ми листувалися з чиновниками, Наташу відпустили до нас в гості (організація утримує реабілітаційний центр для дітей і молоді а також організовує влітку наметові табори за містом для сиріт та дітей вулиці). Це був вже не перший її візит до нас. Доречі знайомі ми з 2001, ще тоді ми думали, як допомогти їй, але сама вона не була впевнена у свому бажанні полишити "олінклюзів".
Зараз вона живе в нашеому реабцентрі та надіслала директору листа з проханням вислати їй її паспорт. Повертатись вона не хоче категорично. Її рішення тверде і тому ми теж готові зробити багато для того, щоб допомогти їй вирватись. Один із варіантів - інформаційна кампанія.
Тепер безпосередньо до прохання: чи не допоможете ви мені знайти Лесю Штогрин, або той сюжет. Це важливо, тому що минуло майже три роки з тих пір, як директор інтернату на камеру пообіцяв, що організує навчання для Наташі. Це також допомогло б мені актуалізувати тему, показати ситуацію у динаміці.
В неті можна зустріти коментарі до того сюжету, але ніде нема його самого. Доречі, ваш блог я знайшла саме через одне з таких посилань - ви ніби то збирались викласти його в мережу.
Буду дуже вдячна за будь-яку інформацію.
Олена.
info собака martin-club.org
0506861681
Reply
Leave a comment