Радійте ви, моєї волі кати.
Купайтесь наостанок у крові.
Не осягнути вам та не здолати
Титанів духу наших вартових.
Не зрозуміти щирого бажання
Та прагнень в небо вільної душі.
Навіки зичу вічного страждання,
Щоб змили врешті вогняні дощі.
Щоб так пекельно болота палали,
Та кров’ю захлинались ви, як ми.
Але ми випливем та точно вас здолаєм,
Зламавши кригу споконвічної зими.
Ми всіх героїв на ім'я промовим,
Відлиймо з бронзи того, що встояв,
Якого зброї аргумент не вмовив
Та гідність перед смертю не відняв.
Він просто так спокійно глянув в очі,
З презирством споглядаючи на вас.
І точно знаючи, що не зустріне ночі,
Все ж не змінив життя дороговказ.
Вдихнувши наостанок степу вітер,
Закарбувавши на віки віднині,
Промовив гасло із залізних літер
В житті востаннє: слава Україні!
© Володимир Шевченко, 06.03.2023
Художник - © Роман Барабах
#ГероямСлава #военныепреступления #россиястранатеррорист