Карта Чо[р]тових скель
Вчора наніс на Вікімапію всі основні стежки довкола Чо[р]тових скель. Був я там перед тим з десяток разів, але топографія того лісу для мене завжди залишалася загадкою. Тому я сів на ровер, поклав в кишеню GPS з функцією запису, і за кілька годин об'їхав все, що там є. Чо[р]тові скелі дуже горбисті, тому в процесі намотування кіл я набрав в сумі майже тисячу метрів висоти (на двадцять горизонтальних кілометрів) і страшно вимахався.
Додому повертався світлої пам'яті Винниківською залізницею, яку теж давно мріяв побачити. Колію розірбали в сімдесятих, але на тому місці зараз чудова, вирівняна по вертикалі грунтова дорога, якою їхати після диких горбів одне задоволення. Від самої колії не залишилося нічого, крім великої кількості щебня під колесами. Враження зіпсуло тільки будівництво, яке в районі дріжджзаводу розділило існуючий донині відтинок колії та його колишнє продовження. Це примусило мене зробити неприємний гак, щоб виїхати на Личаківську.
На Личаківській в мене тріснуло кріплення сідла, але то вже інша історія.