Гриняви-Чивчин
Ось так цікаво пройшлися з posmixator-ом минулого тижня. А саме: Шибене - Гори Гриняви - Державний Кордон України (тм) - Чивчин - Державний Кордон України (тм) - Руський Діл - Шибене.
Запізно я подав запит на дозвіл перебування в прикордонній смузі, але в Шибеному нас пропустили. Прохекавши недовгий підйом, ми набрали висоту 1400, яку плюс-мінус тримали весь похід аж до кінця. Хребет Гринявських гір лисий і цікавий, дуже комфортний для проходу, навколо видно багато чого цікавого. Мінус - по хребту їздять ягідники на автомобілях, як по проспекту Свободи, а також цілком вирубані найближчі горби, які відкриваються зліва.
Пройшовши хребтом до самих верхів"їв Чорного Черемоша і елєґансько їх обійшовши, вийшли на Державний Кордон України (тм) з Румунією. Сподобався сюрреалістичний вигляд автомобільної дороги в жерепі. Державним Кордоном України (тм) добігли до Чивчина, його героїчно взяли, продзвонившись нарешті до своїх, бо Куївстар пропав ще першого дня. Дуже файно було нагорі, сонечко заходило і Карпати були красиві (див. картинку для привлечения внимания).
Вночі погода сі скінчила, і до Руського Долу йожики йшли в повному тумані, а потім ще й вітрі. Дощу як такого не було, але повний похідний день в хмарі дозволив повноцінно змокнути й змерзнути. Тому замість ночівлі на хребті Руського Долу ми вирішили не зупинятися і падати вниз, потенційно аж до Шибеного (це мав бути наступний день). Однак по дорозі здибали групу, яка піднімалася з Шибеного на Чивчин і вже стояла на ночівці. Місце було хороше, вода не дуже далеко, і ми там собі всі разом переночували.
Ну а наступного дня вже додому.
(До речі, в Укрзалізниці щось конкретно пробзділося - останні 2 тижні я мандрував чотирма поїздами, і з них три спізнилися більш ніж на півгодини. Спізнився Тернопіль-Львів, спізнився Львів-Рахів, спізнився Івано-Франківськ-Київ, і повідомляли по гучномовцю, що спізнювалася в той самий час Софія-Москва аж на дві години. Покращення! Ось уже років з 10 було, що спізнення поїзда вважалося винятковою подією, а тепер це норма.)
Далі буде.
Запізно я подав запит на дозвіл перебування в прикордонній смузі, але в Шибеному нас пропустили. Прохекавши недовгий підйом, ми набрали висоту 1400, яку плюс-мінус тримали весь похід аж до кінця. Хребет Гринявських гір лисий і цікавий, дуже комфортний для проходу, навколо видно багато чого цікавого. Мінус - по хребту їздять ягідники на автомобілях, як по проспекту Свободи, а також цілком вирубані найближчі горби, які відкриваються зліва.
Пройшовши хребтом до самих верхів"їв Чорного Черемоша і елєґансько їх обійшовши, вийшли на Державний Кордон України (тм) з Румунією. Сподобався сюрреалістичний вигляд автомобільної дороги в жерепі. Державним Кордоном України (тм) добігли до Чивчина, його героїчно взяли, продзвонившись нарешті до своїх, бо Куївстар пропав ще першого дня. Дуже файно було нагорі, сонечко заходило і Карпати були красиві (див. картинку для привлечения внимания).
Вночі погода сі скінчила, і до Руського Долу йожики йшли в повному тумані, а потім ще й вітрі. Дощу як такого не було, але повний похідний день в хмарі дозволив повноцінно змокнути й змерзнути. Тому замість ночівлі на хребті Руського Долу ми вирішили не зупинятися і падати вниз, потенційно аж до Шибеного (це мав бути наступний день). Однак по дорозі здибали групу, яка піднімалася з Шибеного на Чивчин і вже стояла на ночівці. Місце було хороше, вода не дуже далеко, і ми там собі всі разом переночували.
Ну а наступного дня вже додому.
(До речі, в Укрзалізниці щось конкретно пробзділося - останні 2 тижні я мандрував чотирма поїздами, і з них три спізнилися більш ніж на півгодини. Спізнився Тернопіль-Львів, спізнився Львів-Рахів, спізнився Івано-Франківськ-Київ, і повідомляли по гучномовцю, що спізнювалася в той самий час Софія-Москва аж на дві години. Покращення! Ось уже років з 10 було, що спізнення поїзда вважалося винятковою подією, а тепер це норма.)
Далі буде.