Чивчин - Мармароси, день 1+2
Крутезний похід. Чудово відпочив і купу гарних фоток нафотографував. Ото дивіться.
(всі зображення клікабельні)
День 1: довжина 6 км, висоти 880-930м
Отже. Батьки, що організували похід, назбирали величеньку групу, яка дозволила за помірну суму з кожного носа найняти бус. Цей бус за сім годин завіз нас прямо в Буркут, до якого добирання громадським транспортом зайняло б добу. Коли Газель перестала осилювати дорогу, ми вийшли під дощ і розпочали піше пересування.
Одразу за останніми бараками Буркута (депресивне, напівпорожнє селище, останнє на дорозі) починається стежка, що йде правим берегом Черемоша (тобто зліва від річки, якщо стояти спиною до Буркута). Треба не побоятися йти цією стежкою, що йде хащами і часом буцімто зникає.
Буркут
ще Буркут
Треба також не побоятися залізти в річку, коли це диктує приблизний напрям стежки. Власне, до початку підйому на Чивчин залізти в річку доведеться в загальному підсумку 15 (п"ятнадцять) разів. Колись тут була дорога і мости, але зараз від цього залишилися тільки спогади.
брід: 1 з 15-ти
Долина Чорного Черемоша, по якій колись проходила автомобільна дорога, їздили лісовози, а в кінці шляху постійно мешкали люди, зараз стала дикою, непрохідною для автотранспорту і, як наслідок, первісно красивою.
долина Черемоша після Буркута
Пізній час початку пішого пересування вимагав швидко стати на ніч.
перша ночівля
День 2: довжина 6 км, висоти 930м-1040м
За другий день ми здолали весь шлях до початку підйому на Чивчин.
День пройшов під знаком постійних бродів через Черемош, за що я прозвав його "пішим сплавом". Народ спочатку роззувався, але раз приблизно на десятий терпіння людей вичерпувалося і шкари занурювалися в воду.
За півдня вибралися до покинутої, колись житлової хати, біля якої впали на ніч. Ходіння по воді забрало багато часу, і починати підйом вже не було сенсу.
спирт свіжорозведений в джерельній воді з медом
вечір в долині Черемоша
Далі буде
(всі зображення клікабельні)
День 1: довжина 6 км, висоти 880-930м
Отже. Батьки, що організували похід, назбирали величеньку групу, яка дозволила за помірну суму з кожного носа найняти бус. Цей бус за сім годин завіз нас прямо в Буркут, до якого добирання громадським транспортом зайняло б добу. Коли Газель перестала осилювати дорогу, ми вийшли під дощ і розпочали піше пересування.
Одразу за останніми бараками Буркута (депресивне, напівпорожнє селище, останнє на дорозі) починається стежка, що йде правим берегом Черемоша (тобто зліва від річки, якщо стояти спиною до Буркута). Треба не побоятися йти цією стежкою, що йде хащами і часом буцімто зникає.
Буркут
ще Буркут
Треба також не побоятися залізти в річку, коли це диктує приблизний напрям стежки. Власне, до початку підйому на Чивчин залізти в річку доведеться в загальному підсумку 15 (п"ятнадцять) разів. Колись тут була дорога і мости, але зараз від цього залишилися тільки спогади.
брід: 1 з 15-ти
Долина Чорного Черемоша, по якій колись проходила автомобільна дорога, їздили лісовози, а в кінці шляху постійно мешкали люди, зараз стала дикою, непрохідною для автотранспорту і, як наслідок, первісно красивою.
долина Черемоша після Буркута
Пізній час початку пішого пересування вимагав швидко стати на ніч.
перша ночівля
День 2: довжина 6 км, висоти 930м-1040м
За другий день ми здолали весь шлях до початку підйому на Чивчин.
День пройшов під знаком постійних бродів через Черемош, за що я прозвав його "пішим сплавом". Народ спочатку роззувався, але раз приблизно на десятий терпіння людей вичерпувалося і шкари занурювалися в воду.
За півдня вибралися до покинутої, колись житлової хати, біля якої впали на ніч. Ходіння по воді забрало багато часу, і починати підйом вже не було сенсу.
спирт свіжорозведений в джерельній воді з медом
вечір в долині Черемоша
Далі буде