Питають мене іноді: "Чувак, для чого ти паришся, роздаєш листівки, ходиш на акції і займаєшся фігньою. Народ обрав свою долю, а ти наївний романтик. Ліпше займайся своїми справами і думай про себе та свою сім"ю
( Read more... )
Маеш рацыю, але, на мой погляд, пачныць клапацiцца варта з найменьшага, але найбольш значнага. Найперш "я", далей наступная гiерархiя: "я"->"сям'я"->"родныя i добрыя сябры"->"суседзi"->"мая вёска(вулiца, мястэчка i г.д.)"->"народ i краiна"->"дзяржава"->"чалавецтва"...
Клопотатися, мабуть, доводиться про все одразу. Коли в тебе одночасно застуда і рак, лікувати треба одночасно і застуду, і рак. Бо ось я, наприклад, клопочуся про свій двір, а завтра приходять дядьки і незаконно рубають у ньому всі дерева, бо вони заваджають кумові депутата міськради...
Ты асабiста пры падтрымцы рода, сяброў, неабыякавых месцiчаў(калi ты клапацiўся пра iх сваечасова) хутчэй вырашыш гэтую праблему, чым дзяржава. Глядзi на жыхароў Каўказа. Яны родам вырашаюць праблемы ў любой дзяржаве.
Найсумніше, що все вищевикладене абсолютно прості й логічні міркування, які мали би бути а) легко зрозумілими, б) нормою. Але в нашому контексті вони сприймаються як відхилення :(
Comments 13
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment