refashion, reuse, recycle
Мене вже давно захоплює ідея створення нових речей. Це всі знають. Та останнім часом мені стало цікаво робити нові речі зі старих. Особливо цікаво брати старі бабусині сукні, які вона носила молода, роздивлятися і мацати тканини (вони дивні на дотик і веселі за малюнком - такі зараз не випускають. І цим вони ще кращі!). Зараз в мене навіть лежить стародавній агітаційний плакат про безпеку на виробництві. Його надруковано на… тканині. Може вийти кумедна сумочка!
Ось так я мрію, інколи розкроюю і щось шию (найчастіше сумочки, хоча є речі, які часто ношу). А ось сьогодні зясувала, що існує цілий екологічний рух «переробляння». Тобто я знала, що щось таке має бути. А тут натрапила на один з блогів. http://multiwear.com.ua/2009/10/02/handmade-wardrobe/
http://multiwear.com.ua/tag/%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B8%D0%BC%D0%B8-%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8/
Там вже почитала про дамочку, яка цілий рік ходила в одній і тій самій коричневій сукні (інколи надіваючи зверху джинси й пальто), а також про людей, які зобов’язуються ніколи в житті не купувати нічого. А тільки переробляти старий одяг чи носити те, що дають друзі. То, звісно, вже занадто. Але щось позитивне в цьому є. В будь-якій гарній справі мають бути свої божевільні, які спочатку дивують інших, а потім примушують задумуватися: чи правильно живе наш світ, світ споживання?