(no subject)

Dec 21, 2012 21:53

як може закінчитись те, що апріорі не має закінчення???

я сиділа сьогодні на підвіконні квартири в центрі мого улюбленого міста, я закуталась у ковдру і слухала біти в навушниках. я дивилась на людей. на вулиці вечоріло. навпроти були вікна кафе і я добре могла роздивитись обличчя його відвідувачів. і я розуміла - в кожного з них своя історія. в кожного з них свій власний простір для мрій, надій і сподівань.

як може закінчитись те, що лише тільки почалось?

я знаю, що Бог чує наші молитви. і відповідає на них. я знаю, що світ тримається на молитвах жінок. як можна не почути молитву жінки, яка чекає на дитину? як можна не відчути радість кожного прожитого дня жінки, яка чекає свого чоловіка з дальнього плавання? як можна не вірити очам жінки, яка зрозуміла, що закохалась?

як може закінчитись те, що сповнене диханням майбутнього?

я бачу, я ясно і чітко, як ніколи раніше, бачу, що живу. як кожного дня стаю кращою. як кожного вечора засинаю з посмішкою на вустах. як люблю людей, які люблять мене. як пробачаю те, чого, здавалося б, пробачати не маю права. як я наповнююсь любовью до оточуючого мене світу і проймаюсь нею настільки, що іноді навіть плачу від власних, прекрасних, відчуттів.

як може закінчитись те, що я настільки сильно люблю?..

сьогодні я зрозуміла, що я настільки сильна, що більше нічого не боюсь. що у слабкості своїй я проявляю свою людяність. що у радості моїй народжується любов. що у любові моєї є ім*я.

як може закінчитись те, чого не бачить ніхто, крім мене, але відчути може кожен?!

відчуття

Previous post Next post
Up