Справедливо й красиво
Справедливо й красиво
Минулої суботи відбулася подія, яку можна назвати революційною, якби вона не являла собою елементарне відновлення справедливості: в Києві після десятирічних робіт відкрили фундамент Десятинної церкви.
Скільки пам’ятаю, фундамент цей, дуже умовно позначений камінням серед трави, був улюбленим місцем прогулянок киян, символічною, однак значущою точкою міського краєвиду.
З 2005 року довкола ділянки почалися малозрозумілі ігри. Спочатку обгородили парканом. Потім стало відомо, що тодішній президент Віктор Ющенко дав завдання Київській міській державній адміністрації «відбудувати» церкву (чому лапки, стане зрозуміло нижче), для чого передбачалося виділити з бюджету 90 мільйонів гривень. Те, що збудований там у 1828 і зруйнований у 1936 році храм візантійсько-московського стилю не мав нічого спільного з первісною будівлею Х-ХІІІ століть, ініціаторів «відбудови» не бентежило. Оприлюднений проект жахав несмаком: очевидно, намагалися зляпати чергову кітчеву новоробку.
Паркан ставав усе соліднішим. Громадськості замилювали очі: мовляв, ще нічого не вирішено, це лише археологічні дослідження (хоча ще в 1938-39 вивчення залишків уже провели і все знайдене музеєфікували). Тим часом біля паркану без зайвого галасу виросла немаленька дерев’яна каплиця Московського патріархату, керована надзвичайно нахабними попами.
Просто на очах киян розгорталося класичне церковне рейдерство - захоплення ласого шматка землі. Відчайдушні активісті намагалися зупинити «розкопки», але марно. Перемога рейдерів, особливо після приходу Януковича до влади, здавалася неминучою.
Що трапилося далі, відомо всім. Майдан змінив не впливовість тої чи тої конфесії - він змінив контекст. І ось тепер, силами волонтерів громадського об’єднання «Андріївсько-Пейзажна Ініціатива» в рамках соціального проекту спільної дії «Зробимо разом», фундамент відкрито.
Це неабияка робота. Ретельно викладеним сірим і червоним камінням й щебінкою відтворена горизонтальна проекція плану церкви у точній відповідності з результатами розкопок. Можна подорожувати з «приміщення» в «приміщення». Простір між Пейзажною алеєю і Володимирською вулицею знову набув цілісності.
Це історія не тільки про старовину, а ще й про майбутнє, про завтрашній Київ - простору й розмаїту європейську столицю.
Надалі так і треба розв’язувати подібні проблеми: справедливо й красиво.
Дмитро Десятерик, «День»
Минулої суботи відбулася подія, яку можна назвати революційною, якби вона не являла собою елементарне відновлення справедливості: в Києві після десятирічних робіт відкрили фундамент Десятинної церкви.
Скільки пам’ятаю, фундамент цей, дуже умовно позначений камінням серед трави, був улюбленим місцем прогулянок киян, символічною, однак значущою точкою міського краєвиду.
З 2005 року довкола ділянки почалися малозрозумілі ігри. Спочатку обгородили парканом. Потім стало відомо, що тодішній президент Віктор Ющенко дав завдання Київській міській державній адміністрації «відбудувати» церкву (чому лапки, стане зрозуміло нижче), для чого передбачалося виділити з бюджету 90 мільйонів гривень. Те, що збудований там у 1828 і зруйнований у 1936 році храм візантійсько-московського стилю не мав нічого спільного з первісною будівлею Х-ХІІІ століть, ініціаторів «відбудови» не бентежило. Оприлюднений проект жахав несмаком: очевидно, намагалися зляпати чергову кітчеву новоробку.
Паркан ставав усе соліднішим. Громадськості замилювали очі: мовляв, ще нічого не вирішено, це лише археологічні дослідження (хоча ще в 1938-39 вивчення залишків уже провели і все знайдене музеєфікували). Тим часом біля паркану без зайвого галасу виросла немаленька дерев’яна каплиця Московського патріархату, керована надзвичайно нахабними попами.
Просто на очах киян розгорталося класичне церковне рейдерство - захоплення ласого шматка землі. Відчайдушні активісті намагалися зупинити «розкопки», але марно. Перемога рейдерів, особливо після приходу Януковича до влади, здавалася неминучою.
Що трапилося далі, відомо всім. Майдан змінив не впливовість тої чи тої конфесії - він змінив контекст. І ось тепер, силами волонтерів громадського об’єднання «Андріївсько-Пейзажна Ініціатива» в рамках соціального проекту спільної дії «Зробимо разом», фундамент відкрито.
Це неабияка робота. Ретельно викладеним сірим і червоним камінням й щебінкою відтворена горизонтальна проекція плану церкви у точній відповідності з результатами розкопок. Можна подорожувати з «приміщення» в «приміщення». Простір між Пейзажною алеєю і Володимирською вулицею знову набув цілісності.
Це історія не тільки про старовину, а ще й про майбутнє, про завтрашній Київ - простору й розмаїту європейську столицю.
Надалі так і треба розв’язувати подібні проблеми: справедливо й красиво.
Дмитро Десятерик, «День»