назва статті: ПІД ПОКРОВОМ НЕБЕС
В столичному кінотеатрі «Жовтень» і в телеефірі відбулася прем’єра документального фільму «Небесна сотня» з циклу «Зима, що нас змінила»
Чим далі стає луна останніх пострілів, тим більше зростає потреба осмислити те, що відбулося, у прийомах мистецтва. Дистанція уточнює оптику. Події Лютневої революції дістають рефлексію у найрізноманітніших жанрах; так, якщо раніше кінематографісти переважно лише фіксували окремі епізоди та атмосферу повстання чи змальовували портрети його учасників, то тепер вони намагаються перейти до більш узагальнюючих форм.
Документальний серіал «Зима, що нас змінила» є спільним проектом групи «Вавилон 13», котра робила неігрові короткометражки про Майдан з перших днів протесту, та телеканалу «1+1». «Небесна сотня» - перша і найдовша (45 хвилин) з запланованих 7 картин циклу - зроблена як на вже відомому матеріалі, в тому числі викладеному у Мережі, так і з використанням зйомок «вавилонян». Це робота, у багатьох аспектах типова для телеекрану: музика, накладена для посилення драматизму, закадровий ведучий, коментарі очевидців: зрештою, ТБ розраховує на якомога ширшу авдиторію. Коментаторів варто назвати: Олег Лемякін - заступник сотника 18 сотні, Сергій Самуляк - ройовий 3 сотні, Віктор Твердохліб - учасник акцій протесту, Олена Пильська та Марія Назарова - волонтери медичної служби Майдану, Андрій Янченко (Висота) - сотник 1 сотні, і Володимир Голоднюк - батько одного з героїв Небесної сотні, Устима. Оповідь Володимира є наскрізним сюжетним мотивом.
При вражаючій силі свідчень цих людей, у пам'ять також врізаються особливі моменти спостережень та спогадів, котрі виходять за рамки публіцистичної прямолінійності: невідомий хлопець на початку фарбує свою каску синім - і акцент на блакитній касці Устима наприкінці (він вірив, що блакитний колір ООН вбереже його від кулі); перехожий вигулює песика вранці 18 лютого по Маріїнському парку між кордонами мітингарів і міліції за кілька хвилин до того, як там розчахнеться справжнє пекло; молодий майданівець посеред бою неподалік від Будинку профспілок говорить по телефону: «Дай йому йогурту на ніч… Я йому зазвичай кашку варю о восьмій»; сивовусий веселун, котрий кричить: «Дайте-но поцілую свою майданівську подругу!», а «подруга», у відповідь його обійнявши, питає: «А як вас звати?»; повна роздратування й гіркоти сцена з появою відомого політика на Майдані прямо під час прощання з загиблими; спогад Голоднюка-батька про те, що у випадку небезпеки побратими Устима кричали умовний сигнал «Небо падає!» - значить, треба бігти на допомогу: «Воно впало на нього. Тепер він триматиме небо для нас».
Отакі епізоди, власне, привносять необхідну драматургічну якість, котра робить «Сотню» в тому числі кінематографічною подією.
Революція кинула всьому вітчизняному мистецтву, а надто кіну, колосальний виклик. Відповідь може призвести до такого очікуваного, жаданого українського модерного Ренесансу. Справа - лише за авторами. Великі цілі вимагають багатьох кроків. «Зима» - один з перших, і тим важливий.
Фільми циклу «Зима, що нас змінила», виходитимуть в ефір «1+1» щочетверга.
Ігор Савиченко, продюсер («Вавилон 13»):
- Наше завдання - винести цю дискусію за рамки кінодокументалістики, кіносвіту. [Прем’єра] - перший вихід, але це продовжиться й далі в різних форматах. Зараз, наприклад, Сергій «Фома» Фоменко з гурту «Мандри» хоче робити великі заходи і за кордоном, і в Україні: кінопокази, фотовиставки, плакати тощо. «Небесна сотня» - якраз форматна річ, її легко можна вбудувати в будь-яку імпрезу. А найголовніше - ми створювали це як емоційний зріз того, що відбувається. Ми не ганялися за інформаційною новизною подій, а намагалися дати якомога більше новизни відчуттів того, що відбувається. Якщо дивитися наші фільми з самого початку, то це і є зріз історії, відмінний від теленовин, від політичної аналітики. Принаймні, сподіваємося, що це відчувається.
Володимир Тихий, співзасновник і лідер «Вавилону 13»:
- Не можу сказати, що я повністю задоволений результатом. Деякі шматки я б зробив по-іншому, але автори вирішили саме так. По факту ми змушені цим займатися, щоб у наших історій була максимально велика авдиторія. Ми з самого початку всім каналам пропонували свої роботи, але, окрім «Громадського», це нікого не зацікавило. Вже потім до нас прийшли з «1+1» з ідеєю зробити фільм про Небесну сотню. Зрештою, ми запропонували серіал: адже у нас купа історій, багато матеріалу. Зустрілися з Олександром Ткаченком (генеральний директор «1+1» - ДД), він одразу погодився. В першу чергу наголошувалося, що ми робимо кіно для умовної пані Лесі з Вінниці, яка в Києві останнього разу була 10 років тому і слабко розуміє, що до чого: масовий глядач має розуміти і відчути те, що діялося. Але я ще сподіваюся, що «Зима, що нас змінила» проб’ється на той бік, до людей у формі. Бо ми зіткнулися з тотальною глухотою: місяць намагалися поговорити з ними, але ніхто не збирався бути відвертим. Думаю, цим людям соромно, вони намагаються швидше забути про все, але коли пройде весь цикл, хочу вірити, що вони зрозуміють, що мовчати - це неправильно. Тут дуже багато тем для обговорення. Адже є вбиті і є ті, хто вбивав…
Якщо ж казати про наступну серію - «Перша смерть» - то вона зроблена нашим оператором Юрієм Грузіновим. 22 січня він був поранений на Грушевського і опинився в одному приміщенні з Сергієм Нігояном. Цей фільм - 5 годин абсолютно унікальної зйомки, стиснуті у 20 хвилин.
Дмитро Десятерик, «День»
Click to view