звіт
Зранку приперлася на кафедру з милим питанням: "А можна від вас подзвонити на домашній?". Хі, дозволили) Таким чином уже о 9.20 Даша кричала під авдиторією щось на кшталт: "Ура! У нас тепер є зал!". Тепер пояснюю) Свєта, Маринка та я вирішили ще в потязі Одеса-Київ, що нам конче потрібно створювати свою команду. Причому якнайшвидше. Тиждень назад про наші наміри були проінформовані пацани з групи. Всі кричали, як то чудово, що ми будемо тренуватися разом, але виникло інше питання - ДЕ це робити, окрім "Супутника". Хлопчики зразу впали на мороз, тому довелося все вирішувати самостійно. Що ми й зробили)) Завтра йдемо у СВІЙ зал на Оболоні) Нарешті маємо куток (до того ж дуже не маленький)), де зможемо вигадувати синхрони й готуватися до справжніх батлів)))))
Салтовська сьогодні сказала, що мені необхідно відкоригувати статтю про Максимовича. Окрім цього закинула кілька тез, над якими варто серйозно замислитися. Сказала, що в неї склалося враження, ніби я досі мислю російською. Що це відчувається в побудові речень (для тих, хто не знає: стилістика української та російської мов насправді суттєво відрузняється)... Порадила перечитати Довженка та Тютюнника)
Консультувалася з приводу курсової з Бондаренко))) Вона мені страшенно допомогла. Тепер залишилося тільки сісти - й надрукувати)
Після французької пішла до "Знання". Сумно... Підписалася... Дивує байдужість моєї групи. Вони мене інколи просто бісять. Обмеженістю й нігілізмом. Моя хата з краю... Ой, щось мені це нагадує...