кіт
Сьогодні в мене на руках помер кіт. Вперше їхала з незнайомою людиною на таксі в інший кінець міста, аби врятувати тваринку, якій так сильно перепало. Можливо, він спершу випав із вікна. Але потім його потягали дикі пси з будівництва. А потім я поверталася додому з англійської, мене зупинили тамтешні діти з благаннями щось зробити. А так по-справжньому хотілося його врятувати. І так у це вірилося, бо ж він так довго лежав, чекав на якихось таких людей, як ми. Ну, але на жаль, єдине, що зміг зробити ветеринар - це обезболити його останні хвилини в агонії. Це якось так неправильно... Коли він дотерпів таку довгу дорогу в машині, а перед тим на вулиці, а перед тим, може, ще щось... Але в житті зараз все таке. Неправильне. Життя тепер полюбило великі нелогічності, які не прописуються в якісь норми. Жаль.