трохи для тих, хто не все про мене знає - 2
26. Я дуже вірю в те, що за два роки ми з Савчуком дійсно повалимо шлятися Кенією, да.
27. На багатьох сесіях я перевіряла усі можливі варіанти фарту, у тому числі й спання з конспектами та книжками під головою, які завжди дієво спрацьовували - так само, як і мої мізки, які я перед тим семестрик мінімум пічкала всім тим, на чому спала останню ніч перед іспитом.
28. У мене тепер реально фіговий прес, хоча й знову активно його качаю. Треба знову братися за руки. А, і у зв'язку з цим наступе.
29. Фанатію від сильних рук у чоловіків. Руки і спина. Завіса.
30. Під вечір несу всіляку якісну нетривіальну фігню.
31. Була в "Артеку" за те, що в поривах великих депресивних ідей вирішила лікуватися навчанням (хехе, як це зараз смішно звучить). Вийшло, що я стала героїнею майже всіх тогочасних олімпіад у районі та парочки у місті. Тим же депресивно-лікувальним робом і був прокладений дивний шлях до золотої медалі.
32. У мене нема тепер одного восьмого зуба. Я не така мудра, якою могла би бути, ех.
33. Я виросла майже в суцільно російськомовній сім'ї, за виключенням тата, який мене активно привчав і до української. І - так, я почала говорити виключно українською в районі першого курсу.
34. Колись довго і нудно думала, що можу стати сценаристом/режисером. Перехворіла... наче...
35. У мене колись були сині пасма волосся.
36. Категорично проти тату.
37. У мене в узголів'ї на підвіконні ростуть мандарино-лимон, лимон та гранат.
38. Я вишивала сорочку людині, яку дуже любила. Дехто з моїх найдорожчих друзів і далі каже (після "Що там той упир?"): "Ти маєш її повернути". Я так не думаю. Хоча, як фольклорист, знаю, що вони праві.
39. Вірю в Бога. Єдиний раз ходила на сповідь. Попередній запис і цей пов'язані.
40. Народилася в сорочці.
41. Я циганка у сьомому поколінні. А ще в мені є татарська, латиська, ну, і звісно, російська та українська крові.
42. Я дуже міцно зв'язана зі Львовом, трохи слабше із Тернополем та Полтавщиною.
27. На багатьох сесіях я перевіряла усі можливі варіанти фарту, у тому числі й спання з конспектами та книжками під головою, які завжди дієво спрацьовували - так само, як і мої мізки, які я перед тим семестрик мінімум пічкала всім тим, на чому спала останню ніч перед іспитом.
28. У мене тепер реально фіговий прес, хоча й знову активно його качаю. Треба знову братися за руки. А, і у зв'язку з цим наступе.
29. Фанатію від сильних рук у чоловіків. Руки і спина. Завіса.
30. Під вечір несу всіляку якісну нетривіальну фігню.
31. Була в "Артеку" за те, що в поривах великих депресивних ідей вирішила лікуватися навчанням (хехе, як це зараз смішно звучить). Вийшло, що я стала героїнею майже всіх тогочасних олімпіад у районі та парочки у місті. Тим же депресивно-лікувальним робом і був прокладений дивний шлях до золотої медалі.
32. У мене нема тепер одного восьмого зуба. Я не така мудра, якою могла би бути, ех.
33. Я виросла майже в суцільно російськомовній сім'ї, за виключенням тата, який мене активно привчав і до української. І - так, я почала говорити виключно українською в районі першого курсу.
34. Колись довго і нудно думала, що можу стати сценаристом/режисером. Перехворіла... наче...
35. У мене колись були сині пасма волосся.
36. Категорично проти тату.
37. У мене в узголів'ї на підвіконні ростуть мандарино-лимон, лимон та гранат.
38. Я вишивала сорочку людині, яку дуже любила. Дехто з моїх найдорожчих друзів і далі каже (після "Що там той упир?"): "Ти маєш її повернути". Я так не думаю. Хоча, як фольклорист, знаю, що вони праві.
39. Вірю в Бога. Єдиний раз ходила на сповідь. Попередній запис і цей пов'язані.
40. Народилася в сорочці.
41. Я циганка у сьомому поколінні. А ще в мені є татарська, латиська, ну, і звісно, російська та українська крові.
42. Я дуже міцно зв'язана зі Львовом, трохи слабше із Тернополем та Полтавщиною.