Нове
Фантастично дивний стан переживаю я зараз. Мій новий хронотоп дає мені спокій. Глибокий такий, згущений і відвертий. Такий, якого я дуже і дуже давно не відчувала. І це прекрасно. Після всіх моїх скажених кількарічних стрибань із ополонок на гаряче вугілля й навпаки це - саме те, чого бракувало найбільше. Якесь наближене до патоки почуття з'являється від його слів і його дій. Тепер це - зовнішнє, прийдешнє, спокійне і чуйне. І почуте мною. Вчасно. І тому так добре, напевно, і тому, напевно, хочеться цього прихистку: не тоді, коли ти не спиш ночами, задихаєшся від власних сліз, мовчиш тижнями, граючи у вселенську гру, ім'я якій Любов. А тоді, коли просто знаєш, що навколо тебе коїться щось велике, і ти - центр, але ти - пасивна. І все тепер круться саме собою - янголами, долею і Богом. І ти просто чекаєш. Але не так, як колись, а по-новому. С искрой в глазах (с)