дубль два, або аномалія

[d_avis]

Терпіти не можу, коли використовують, а потім викидають, як абсолютно не потрібну річ. 
Бісить, коли викреслюють з життя, ще не встигнувши записати. 
Дратує пасивність, примітивність висновків і боягузство (причому відверте)... 
Ще дратуюся через те, що сьогодні прокинулася о сьомій із просто геніальною думкою: як краще зримувати таке-то слово (може, побачите черговий попсовий результат...). 
Не можу пояснити те, що другий вечір поспіль хотілося щось писати... 
Це все - абсолютно попередні варіанти, які ще не раз будуть кореґуватися. Але факт залишається фактом. Якогось дива з мене починають виливатися отакі от речі:

"З білої потойбічності
                          виринуло чорне сонце" (В.Стус)

Тут не говорять про схожість.
Тільки цілують - і йдуть.
Орієнтир - неворожість.
Порух чуттів, що помруть.

Я зачиняю тут двері -
і за порогом лишу
Ті заборони і нерви.
Кілька життів допишу...

Тут не кричали про примхи.
Іноді кажуть про сни.
Тут ми є тими, ким звикли
Бути вночі...
                         Подзвонив
Ти: домовлявся про виклик -
вкотре? - новин катафалку.
Сплата за послугу "службі"
Вже по приїзді до парку.

Дякую також ворожці та каві:
Знав ти одразу, що був "не з тією"...
Я відчинити т а к о м у не в праві -
Нащо було дратувати психею??

Отакі от попсові справи в мене, любчики...