про Форум
Знаєте, учора я потрапила на дійсно вартісні заходи. Починати треба з того, що вранці мені захотілося вдумливо прочитати Росовецького, тому я забила на Матіяш. Може, дарма, але Росовецький себе виправдав на всі сто. Потім я пропустила брейк, тому що погано уявляла, як воно вийде - встигнути на парад героїв, а потім ще швендяти цілий бень після тренування, яке й так о третій закінчувалося. Потім я приїхала на Парад героїв, ми зустрілися з Лілею та Анею - і пішли в мажорні "Масони", де мажорно змогли сісти на якийсь комод і стіл. Причому в мене це вийшло не інакше, як спиною до авторів... Хе, у Дереша, як виявилося, голосок із ґалубізною. Цікаво...) Ну, і як і завжди, купа сплаґіачених і типу перероблених у риму сюжетів. Бабкіну взагалі не було чути. Дубинянську не було видно) Антона Санченка краще читати, а Винничука - слухати. Жадан як Жадан. Він мені все одно ніколи не сподобається%)
Потім я погнала в Пузату, а дівчата на Форум. Я собі заріклася більше туди не йти, бо батьки гроші дали на лікування зубів, а я й так сотку з тих грошей потягнула...
Потім я пішла в Курбаса на вечір пам'яті Покальчука, Римарука, Кожелянка та Гончара. І це було фантастично. Дівчата спізнилися, а в цьому театрі, якщо прийшов пізніше, фіг тебе пустять... А вон пропустили найкращий захід Форуму. На повному серйозі. Тут було все - їхні голоси, фотографії, їхн ідрузі, які читали їхні вірші або вірші, присвячені ним, була народна пісня ("Ой зайди-зайди..." у моїй голові звучить і досі!) із чудовим хором, була скрипка, гітара, були вірші, покладені на музику, були чудові спогади... Якщо чесно, Гончара я відкрила для себе тільки вчора. Але він писав щось феноменальне... конче треба буде купити і прочитати. А те, ЯК він читав свої вірші - це просто ЩОСЬ неймовірне!
Остаточно вбилися в голову слова "Можеш мене не любити, тільки не зникай". Цією піснею закінчувався захід. найсвітліший, найпотрібніший захід, який найбільше зачепив.
Потім була Ніч поезії. Ми сиділи прямо на сцені, бачили поетів в метрі від себе, а найголовніше, що той перформанс на початку тільки нам і було по-справжньому видно. насправді, гарна і чиста ідея.
Малкович, Білоцерківець і Антанас Йонінас були чудовими. Уперше чула литовську мову, про яку стільки вже читала з мовознавства та історії мови.
Федюка не було ні на вечорі пам'яті, ні на ночі поезії...
Потім я погнала в Пузату, а дівчата на Форум. Я собі заріклася більше туди не йти, бо батьки гроші дали на лікування зубів, а я й так сотку з тих грошей потягнула...
Потім я пішла в Курбаса на вечір пам'яті Покальчука, Римарука, Кожелянка та Гончара. І це було фантастично. Дівчата спізнилися, а в цьому театрі, якщо прийшов пізніше, фіг тебе пустять... А вон пропустили найкращий захід Форуму. На повному серйозі. Тут було все - їхні голоси, фотографії, їхн ідрузі, які читали їхні вірші або вірші, присвячені ним, була народна пісня ("Ой зайди-зайди..." у моїй голові звучить і досі!) із чудовим хором, була скрипка, гітара, були вірші, покладені на музику, були чудові спогади... Якщо чесно, Гончара я відкрила для себе тільки вчора. Але він писав щось феноменальне... конче треба буде купити і прочитати. А те, ЯК він читав свої вірші - це просто ЩОСЬ неймовірне!
Остаточно вбилися в голову слова "Можеш мене не любити, тільки не зникай". Цією піснею закінчувався захід. найсвітліший, найпотрібніший захід, який найбільше зачепив.
Потім була Ніч поезії. Ми сиділи прямо на сцені, бачили поетів в метрі від себе, а найголовніше, що той перформанс на початку тільки нам і було по-справжньому видно. насправді, гарна і чиста ідея.
Малкович, Білоцерківець і Антанас Йонінас були чудовими. Уперше чула литовську мову, про яку стільки вже читала з мовознавства та історії мови.
Федюка не було ні на вечорі пам'яті, ні на ночі поезії...