повернулася

[d_avis]

я повернулася до києва така повна і спустошена спогадами і думками емоціями і часом. я просто хочу знати чому так все виходить що ми запізнюємося на потяг але прибігаємо таки за хвилину до його відправлення без мене і чому ми не можемо жити в одному місті. ще інколи я думаю що таки можна було би перевестися до львова і плюнути на все проте я розумію що це місто не моє - воно надто повільне для моєї ненормальної натури надто витончене й просто инше. ці два тижні були чудовими. спершу звісно ми сварилися довго й нудно бо я не звикла до такого ставлення до подарунків і загалом... одним словом були моменти які спершу все псували проте потім все саме встало на свої місця. ми ходили на труша і від деяких його картин я досі взахваті. ми їздили до славського і навчилися за два рази пристойно триматися на лижах а в олга навіть виникла надзвичайно цікава ідея щодо проведення найголовнішого дня в його житті. ми відкопали завдяки хуліганці чудову кав'ярню і завдяки їй же тепер постійно вдивляємо у вікна її квартири коли буваємо поруч. я приїхали до сумного міста вкритого туманом який просто осідає на тобі й не пускає. таке враження що київ страшенно сумував за мною і такими обіймами вітався. певно саме тому я чекала на маршрутку сорок хвилин а натомість довелося сісти на геть иншу.
зараз я скупаю сою найкращу собаку висушу її феном і почну писати відповідь на його лист.
сьогодні рівно рік як ми вперше з ним побачилися після кількатижневого листування в неті. приїжджай швидше будь ласка. люблю тебе.