звіт за позавчора)
Спершу я проспала, бо мала вставати о 8й, щоб абсолютно все встигнути, але натомість провтикалася і підняла себе о 8.40 (при тому, що о 9й мала вже виходити))). Приперлися сильні нашого племені до ковзанки на Арсенальній, а там якісь дітлахи саме в цей день мали кататися до 11.30. Ну, потусили ми до "Мами", яка вже не горює, бо на тому місці тепер геть не дешевий генделик. Довелося посміятися і повернутися у Квадрат. Опісля попрощалися з трьома дівчатками з групи, а самі у кількості 5 чолловік поперлися на каток. Даша рада, бо нарешті змогла від'їхати від того нещасного бордюра й відчути, що таке кататися самостійно, без чиєї підтримки. Здається, мені це вже навіть починає подобатися)))) гепалася 4 рази, причому абсолютно несподівано й невчасно)
Потім поїхала на консультацію зі слов'янського фольклору, потім додому, а опісля на баскетбол. Колись треба і таке починати)))) до речі, мені сподобалося значно більше за футбольний матч. Тут із будь-якого місця відмінно видно, не треба напружуватися, щось вигадувати + нормальна ціна. На футболі я навіть м'яча тоді не бачила. про номери гравців взагалі мовчу.
прикольно було "їхати" в тому трамваї з тієї тіточкою, яка розказувала, хто такий насправді чувак. Ну, я про кастрацію і до неї вже кілька років про це знала. Сказала, що той хлопець дійсно був чуваком, на що вона спитала: "Так у нєво фсьо било аґалєно?". Я ствердно кивнула - і жіночка зразу вийшла...))) Джазз, так що то за хлоп-чувак був? а то мені перед ним якось незручно=)))))))))))))
а ще мені було страшенно жаль талісмана БК "Київ". Цей бідний хлопак у страшенно паркому костюмі викликав у нас просто неймовірне співчуття. До речі, команда підтримки в нас теж викликала співчуття, бо з американським рівнем ЦЕ не порівняти ніяк(
Потім поїхала на консультацію зі слов'янського фольклору, потім додому, а опісля на баскетбол. Колись треба і таке починати)))) до речі, мені сподобалося значно більше за футбольний матч. Тут із будь-якого місця відмінно видно, не треба напружуватися, щось вигадувати + нормальна ціна. На футболі я навіть м'яча тоді не бачила. про номери гравців взагалі мовчу.
прикольно було "їхати" в тому трамваї з тієї тіточкою, яка розказувала, хто такий насправді чувак. Ну, я про кастрацію і до неї вже кілька років про це знала. Сказала, що той хлопець дійсно був чуваком, на що вона спитала: "Так у нєво фсьо било аґалєно?". Я ствердно кивнула - і жіночка зразу вийшла...))) Джазз, так що то за хлоп-чувак був? а то мені перед ним якось незручно=)))))))))))))
а ще мені було страшенно жаль талісмана БК "Київ". Цей бідний хлопак у страшенно паркому костюмі викликав у нас просто неймовірне співчуття. До речі, команда підтримки в нас теж викликала співчуття, бо з американським рівнем ЦЕ не порівняти ніяк(