"Чув дзвін, та не знаю, де він" или немного ахуительных историй...
http://balansirovschik.livejournal.com/7148.html
Набрел, на прекрасное левый из рф, посмотрел 5 канал "честных новин", узнал что там есть передача "Машина часу" и увидел что там хают комуняк и ссср, ребилитируют упа и прочие ужасы, на иначе как фашисткая хунта из киева отмашку дала. Хотя как бы тем кто сей канал посматривает давно известно что эта передача расказывала ахуительные истории еще не то что с прихода проклятой хунты, а как только появилась, и адекватом не блистала, вобщем-то там транслируеться гипетрофированое мнение украинских эмигрантов в стиле фолк хистори. В следствии сих ужасов фашисткой хунты православные ополченцы чуть ли не правильно делают что с фошизмом воют, понимаю мол отчасти их ибо обижает их клевета такая. И вобще дескать пичкают таким шлаком деток в школе на украинской литературе которую я не любил мол (в ссср напомню ахуительными историями от ярослава галана пичкали) в частности не любил он следущих говно писателей....
В одиннадцатом классе я вообще не читал украинскую литературу, потому что просто вусмерть за**енили мыколами бажанами и прочими говнопейсателями, у которых перо в руках не держалось, если только не пейсало про голодомор и Круты. balansirovschik(с) Местонахождение: Russian Federation
Хотя человек уже свою ошибку насчет поета признал касательно поезии все равно предлагаю ознакомиться с дядей и его поезией и биографией:
Микола Платонович Бажан; 1904 - 1983) - украинский советский поэт, переводчик, публицист и общественный деятель. Академик АН УССР (1951). Герой Социалистического Труда (1974). Лауреат Ленинской (1982) и двух Сталинских премий второй степени (1946, 1949). Член ВКП(б) с 1940 года.
Червоноармійська
Борозну доріг засіває вітер.
Гай похилився на лани і вмер.
- А у мене на кашкеті зоря і чотири літери:
УРСР. -
Осінь чайкою скиглить в повітрі,
розшумілось море золотим потопом.
- Гей, за ці чотири літери
( Свернуть )
молодість поклав під Перекопом.
Не жалів я юності, й недаром,
бо горить на чолі зоря
і не стогне, не скрегоче пожарами
України роз'ятрений яр.
За кучугурами муругими, дикими,
де горе туманами лягло,
пробудили, на борню викликали
моє бідне, знедолене село.
Вдома мати молиться,-
чом з війни не вертається син?
Гей,
у мене ж брат комсомолець,
а таких, як він - по селах не один. -
Борозну доріг засіває вітер.
Гай похилився на лани і вмер.
- а у всіх на кашкетах зоря
і чотири літери.
Це:
молода гвардія УРСР.
1923
Цитовано за "Микола Бажан. Твори в чотирьох томах. Том 1. Поезії. Поеми"
Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1974
Клятва.
В нас клятва єдина і воля єдина,
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Ми сталлю з гармати, вогнем з карабіна
Розтрощимо впень ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
До бою звелась богатирська дружина
Радянських народів-братів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Чекає на ката ганьба й домовина,
Де б чоботом він не ступив.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Роззявилась свастики паща зміїна,
Та гада розчавить наш гнів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Іде по шляху перемог Батьківщина
Під прапором більшовиків.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
1941
Микола Бажан
Цитовано за "Антологія української поезії в 4-х томах. Том 3",
Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1957
Упорядник тому: Микола Нагнибіда
И кстати пророческое ;)
На площі.
Вступають воїни у древній круг майдану,
На площу вічову народу-вояка,
Де, звівшись на кістках нападницького стану,
Нам нерушимий мур завіт свій проріка,
Де вічним сяєвом, прозора і легка,
Горить мозаїка Софії златоткана
( Свернуть )
І де на братній Схід показує рука
І віща булава, десниці дана.
Тут зупиняються, шолом сталевий свій
З чола знімаючи, щоб скласти предкам шану,
Потомки перед тим, як рушити у бій, -
Полтавський хлібороб, чабан із Казахстану,
Московський сталевар, сибірський звіробій
Являють ратну честь свободному Богдану.
1944
Микола Бажан
Цитовано за "Український сонет. Антологія", Київ, "Радянський письменник", 1976
Упорядник: А.М. Добрянський
Набрел, на прекрасное левый из рф, посмотрел 5 канал "честных новин", узнал что там есть передача "Машина часу" и увидел что там хают комуняк и ссср, ребилитируют упа и прочие ужасы, на иначе как фашисткая хунта из киева отмашку дала. Хотя как бы тем кто сей канал посматривает давно известно что эта передача расказывала ахуительные истории еще не то что с прихода проклятой хунты, а как только появилась, и адекватом не блистала, вобщем-то там транслируеться гипетрофированое мнение украинских эмигрантов в стиле фолк хистори. В следствии сих ужасов фашисткой хунты православные ополченцы чуть ли не правильно делают что с фошизмом воют, понимаю мол отчасти их ибо обижает их клевета такая. И вобще дескать пичкают таким шлаком деток в школе на украинской литературе которую я не любил мол (в ссср напомню ахуительными историями от ярослава галана пичкали) в частности не любил он следущих говно писателей....
В одиннадцатом классе я вообще не читал украинскую литературу, потому что просто вусмерть за**енили мыколами бажанами и прочими говнопейсателями, у которых перо в руках не держалось, если только не пейсало про голодомор и Круты. balansirovschik(с) Местонахождение: Russian Federation
Хотя человек уже свою ошибку насчет поета признал касательно поезии все равно предлагаю ознакомиться с дядей и его поезией и биографией:
Микола Платонович Бажан; 1904 - 1983) - украинский советский поэт, переводчик, публицист и общественный деятель. Академик АН УССР (1951). Герой Социалистического Труда (1974). Лауреат Ленинской (1982) и двух Сталинских премий второй степени (1946, 1949). Член ВКП(б) с 1940 года.
Червоноармійська
Борозну доріг засіває вітер.
Гай похилився на лани і вмер.
- А у мене на кашкеті зоря і чотири літери:
УРСР. -
Осінь чайкою скиглить в повітрі,
розшумілось море золотим потопом.
- Гей, за ці чотири літери
( Свернуть )
молодість поклав під Перекопом.
Не жалів я юності, й недаром,
бо горить на чолі зоря
і не стогне, не скрегоче пожарами
України роз'ятрений яр.
За кучугурами муругими, дикими,
де горе туманами лягло,
пробудили, на борню викликали
моє бідне, знедолене село.
Вдома мати молиться,-
чом з війни не вертається син?
Гей,
у мене ж брат комсомолець,
а таких, як він - по селах не один. -
Борозну доріг засіває вітер.
Гай похилився на лани і вмер.
- а у всіх на кашкетах зоря
і чотири літери.
Це:
молода гвардія УРСР.
1923
Цитовано за "Микола Бажан. Твори в чотирьох томах. Том 1. Поезії. Поеми"
Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1974
Клятва.
В нас клятва єдина і воля єдина,
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Ми сталлю з гармати, вогнем з карабіна
Розтрощимо впень ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
До бою звелась богатирська дружина
Радянських народів-братів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Чекає на ката ганьба й домовина,
Де б чоботом він не ступив.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Роззявилась свастики паща зміїна,
Та гада розчавить наш гнів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Іде по шляху перемог Батьківщина
Під прапором більшовиків.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
1941
Микола Бажан
Цитовано за "Антологія української поезії в 4-х томах. Том 3",
Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1957
Упорядник тому: Микола Нагнибіда
И кстати пророческое ;)
На площі.
Вступають воїни у древній круг майдану,
На площу вічову народу-вояка,
Де, звівшись на кістках нападницького стану,
Нам нерушимий мур завіт свій проріка,
Де вічним сяєвом, прозора і легка,
Горить мозаїка Софії златоткана
( Свернуть )
І де на братній Схід показує рука
І віща булава, десниці дана.
Тут зупиняються, шолом сталевий свій
З чола знімаючи, щоб скласти предкам шану,
Потомки перед тим, як рушити у бій, -
Полтавський хлібороб, чабан із Казахстану,
Московський сталевар, сибірський звіробій
Являють ратну честь свободному Богдану.
1944
Микола Бажан
Цитовано за "Український сонет. Антологія", Київ, "Радянський письменник", 1976
Упорядник: А.М. Добрянський