Про це гарне свято можна почитати
тут чи
тут. Від себе додам, що в найбільші кризи віри Господь дає такі яскраві приклади жіночої витривалості і покори, що всі сумніви і печалі гинуть в порох. Як от сьогоднішнє свято.
А ще дуже додав сили віршик світлого Ольченятка:
Я дякую Богу за все, що не сталось,
за все, що хотілось, старалось,
та з Божої волі не вдалось.
Велике спасибі за все, що не маю,
хоч сильно надіюсь і дуже чекаю.
Я вдячна до болю за кожную днину,
за кожную в щасті чи в горі прожиту хвилину.
За тих, кого люблю й кому я байдужа,
за тих, з ким знайома чи знаю не дуже.
За те, що було і ще що здійсниться,
за вміння приймати і силу кориться.
Я дякую Богу за все, що не сталось,
за все, що хотілось, старалось,
та з Божої волі, на щастя, не вдалось.
(с)
olchenyatko
звідси