Mar 20, 2009 12:09
коли я тільки переїхала до києва, жила кілька місяців так близько від роботи що пішки діставалась за 15-20 хв, і дивно було почути якось від Н., котра залишила свою машинку на ТО, що проїзд міським транспортом - "чистый стресс и требует двухчасовой постреабилитации"..
як я згідна з нею тепер!)
кожного дня окрім звичного впихання в маршрутку, випробовування змішаними запахами і традиційної пробки на кардачах, трапляються ще всілякі інші "веселі" моменти.
от, приміром, вчора - стою поряд з гарним таким спортивним типом - в прямому сенсі спортивним - в моднявому найківському спорт.костюмі і кросівках, кілограмчиків так під 100, високий... звільняється сидяче місце і йому на кілька сантиметрів до нього ближче, аніж мені. хто ж встигає першим туди сісти? звичайно наш мачо, він же спортивний! і мило так посміхаючись, просить мене передати гроші водію.. не те щоб мене ноги болять чи втомлена чи роки не ті, але ж, мужчина ти чи хто?? капєц! ((с) Марго) і взагалі так прикинула, що мужчин сиділо більше, ніж стояло жінок.
а пробували переходити дорогу на пішоходному переході, де немає світлофора? звичайно, з введенням нових штрафів, ситуація дещо змінилася, але мене нині на переході пропустила аж 4-та машинка і та - карета швидкої..
і чому, коли йдеш тротуаром, то старенькі жигулики повільно проїжджають по калюжах, рівняючись з тобою, а чим дорожча машина, тим швидкість більша і тим більше її власнику по барабану на яку відстань можна обляпати перехожих?..