френди почали давати штурханів. стрічку читаю щодня, а що писати - не знаю. в мене все розмірено добре, в межах норми. всякий поточний дибр - у фб, там якось простіше вливати в загальний потік своїх 5 крапель. дублювати це в жж не бачу сенсу, журнал був для мене полем для особливіших роздумів і ділень радощами, переважно. єдине, жалкую, що не поширила і тут інформацію про Назарчика, винесу окремим постом.
насправді, писати знову хочеться, але навики призабуті. в голові накопилось тем.
наступна репліка задля поетичності посту - вчора вперше пекла хліб, відразу житній. не спішіть хвалити, бо інгредієнти для лінивих: готова суміш + сухі дріжджі + вода, але процес все одно захоплюючий - замішувати тісто, добре його виминати, спостерігати як росте, ну, і цей неймовірний запах вже підпеченої скоринки, нагрітий до 220 за цельсієм... снідаю зараз чаєм з хлібом з медом. привіт!