Оригинал взят у
evsavul в
Кримські татари. Мав щойно телефонну розмову з одним зі знайомих кримських татар(до речі, розмова -обопільно українською). Він переповів, який нині точиться шалений тиск на кримських татар. З одного боку-система залякування(погрози на рівні пліток новою депортацією, маркування будинків кримських татарів(типу як перед погромами), з іншого боку-фантастичні обіцянки влади і грошей(лише б зрадили Україну). Обіцяють міністерські посади. Обіяцяють кошти депортованим. Для цього залучили еліту Татарстану. Бо при тому ,що народи кримські татари і татари(казанські) -різні за походженням, але Гераї правили не лише Кримом, але запрошувалися на правління і до Казані, тобто є династично-елітна спільна традиція. Саме тому підступний Кремль намагається використати і таку методу.
І при всьому тому, кримські татари у своїй більшості непохитні. Не забуваймо про них. І не лише зараз, коли їхня підтримка нам так необхідна. Можете лише уявити, як хотіли б путінські посіпаки під час розмов з Заходом щеголяти аргументом,що і корінний народ Криму на їхньому боці? Але ж ні! Тож не забуваймо про них потім, коли все нормалізується. Вони мають проблеми з територією(їх навмисно не пускали в ареали ранішнього проживання, зокрема на Південний берег та в гори.). Вони мають проблему з облаштуванням депортованих(виселяв їх Сталін в "столипіних", а кошти на нове житло збирають з по крихтах). Вони мають проблеми з мовою(на жаль, русифікація зачепила і цей народ, тож так важлива підтримка їхньої мови на державному рівні. В тому числі-пропаганда по її вивченню в школах не лише кримсько-татарських). Вони мають проблему з топонімікою(Сталін та російські націоналісти-комуністи вкрали у них назви їхніх населених пунктів,тотально замінив на Широкие-Гвардейские, і ми досі не повернули в Криму давні назви). Вони мають і внутрішні проблеми(а який народ не має внутрішніх проблем і інтриг! Та з внутрішніми проблемами,думаю, вони справляться самостійно).Проблем багато. Але вони мають гідність. І іхня гідність-сьогодні така саме запорука , що Крим -це Україна, як і українські військовики.
По телефону я відчував, що є певна прикрість від неуваги до кримських татар на офіційному рівні(до речі, тут, в соцмережі, де я пишу, такої неуважності нема, тут громадськість розуміє більше).
Тож коли все заспокоється, не забуваймо тих, хто стоїть на українському боці у важкі часи.
P.S. Цей пост написаний з глибокою повагою до шановних Мустафи Джамільова та Рефата Чубарова, яких пощастило знати особисто, та до багатьох моїх приятелів кримських татар, які може і менш відомі загалу, але так само є важливою ланкою у справі українсько-кримсько-татарської єдності.
(ц)